У Стокгольмі триває Нобелівський тиждень — вчора оголосили лауреатів премії з фізики. Відповідно до розроблених багато років тому правил, Нобелівські премії з фізики та хімії може бути присуджено лише авторам статей, надрукованих у рецензованих наукових виданнях. Окрім того, відкриття має бути дійсно визначним та беззаперечно визнаним науковим співтовариством. Тому практики отримують премії частіше, ніж теоретики, яким «Нобелі» якщо й дістаються, то зазвичай разом з експериментатором, який підтвердив теорію. На додаток, Нобелівський комітет намагається призначати нагороду лише у тому випадку, якщо її присудження не викличе суперечок про пріоритет. Тому лауреатами рідко стають дослідники в тих галузях фізики, де складно вибрати одного чи кількох вчених, які зробили найбільший внесок у розвиток цього напряму.
Названі вчора лауреати відповідають усім критеріям. Цьогорічними тріумфаторами Нобелівської премії з фізики стали 52–річний Сол Перлмуттер з Університету Каліфорнії у Берклі, 42–річний Адам Райєс з Університету Джона Хопкінса у Балтіморі та 44–річний Брайан Шмідт з Австралійського національного університету. Спільними зусиллями в ході спостережень за віддаленими зірками, так званими «суперновими», вони відкрили прискорення розширення Всесвіту. Їхні дослідження засвідчили: природа Всесвіту значною мірою залишається невідомою науковцям. Адже той факт, що розширення Всесвіту відбувається з прискоренням, став великою несподіванкою навіть для самих відкривачів.
1998 року результати дослідів двох наукових груп зрушили сам фундамент космології. Перша з них, якою керував Сол Перлмуттер, почала свої дослідження ще 1988 року. Брайан Шмідт був керівником другої групи, яка працювала з 1994 року і в дослідженнях якої ключову роль відігравав також Адам Райєс. Тож грошовий додаток до Нобелівської премії в розмірі 10 мільйонів шведських крон (приблизно один мільйон євро) буде поділено на дві рівні частини, одну з яких отримає Перлмуттер, а іншу поділять між собою Шмідт та Райєс.
А ТИМ ЧАСОМ...
Оголошення лауреатів Нобелівської премії з фізики було дещо затьмарене повідомленням, яке з’явилося напередодні після оголошення цьогорічних переможців у галузі фізіології та медицини. З’ясувалося, що минулої п’ятниці один із них, канадець Ральф Штайман, помер, так і не дочекавшись тріумфу всього свого життя. 68–річний учений чотири роки боровся з раком підшлункової залози. Виникла делікатна ситуація, оскільки Нобелівські премії не вручають посмертно. З іншого боку, премія була присуджена йому ще за життя, лише оголошення прізвища лауреата відбулося вже після смерті, тому Нобелівський комітет постановив, що не переглядатиме свого рішення.