XVIII Міжнародний фестиваль «Зірки світового балету», що розпочався у Києві, а нині триває в Донецьку, належить до тих нечисленних мистецьких форумів, у яких усе гаразд і з представницькою афішею, і з фінансовими можливостями, і з історією та відданими шанувальниками. Маючи десятимільйонний бюджет і Людмилу Янукович як щирого фаната балетного мистецтва — за словами організаторів, перша леді не пропустила жодного із вісімнадцяти фестивалів, — генеральний директор фесту Вадим Писарєв зробив усе можливе, аби й цього року дійство «Зірки світового балету» на сто відсотків відповідало своїй назві і статусу.

Вихід нового фільму цього знаменитого іспанця — завжди подія, незважаючи на те, чи прихильники його кіномови, вийшовши із залу, захлинатимуться від захоплення, а чи знічев’я знизуватимуть плечима. Останній фільм режисера, що з’явився в українському прокаті, схоже, належить до другої категорії. «Шкіру» (а це екранізація роману Твєррі Жонке «Тарантул») не відзначили на Каннському кінофестивалі, іспанська кіноакадемія не номінувала її на «Оскара», але все ж ця картина входить до списку «Треба подивитися».

Покінчивши з «геніальними чоловіками» та «геніальними жінками» і поквитавшись зі «злими геніями», чиї стратегії були досліджені у белетристичній серії видавництва «Фоліо», київський аналітик Валентин Бадрак звернувся до суто художнього опису нашого сьогодення. Його дилогія «Східна стратегія», що складається з романів «Родом з ВДВ» та «Офіцерський гамбіт», — це історія двох друзів–українців, яким пощастило вступити до секретної «школи вбивць», як називали за радянських часів Рязанське повітряно–десантне училище, і яких доля згодом розвела по різні боки ідеологічних барикад. Автор дилогії не з чуток знає про службу в десантних військах, оскільки сам він — випускник вищезгаданої школи. І тому мало не вперше, без особливої ейфорії, нам розказують про систему підготовки блакитних беретів у СРСР, а також про пізнішу муштру в не менш легендарній школі ГРУ (Головного розвідувального управління Росії). І тягнеться ця оповідь від подій у серпні 1985 року, які трапились в учбовому центрі Сільце, що за 55 км від Рязані, до квітня 2005 року, який заскочив наших героїв на явочній квартирі росiйського ГРУ, i далi, аж до нашого часу.