Натхнення від «Трьох поросят»

Сам майбутній господар будинку — ще зовсім юний Артем Рижков — свою омріяну оселю чимось аж занадто дивовижним не вважає. За його словами, подібні будівлі вже протягом останніх 20 років зводять у Німеччині, Бельгії, Австрії... Найважливіша їх особливість — енергоефективність. А якщо точніше — абсолютна незалежність від централізованих постачальників тепла, газу і навіть електроенергії. Та й взагалі Артем, який працює у фірмі, що займається розробкою комп’ютерних систем, ствер­джує, що ідея звести такий будинок у нього виникла після того, як прочитав... казку «Троє поросят». Однодумців знайшов у дніпропетровській архітектурній студії «Ансамбль».

Це й справді щось схоже на казку

В Україні чогось подібного дотепер немає. Якщо, звісно, не брати до уваги поодинокі спроби, що так і не були доведені до логічного завершення. Артем свій будинок площею 180 квадратних метрів, який має бути зведений до кінця нинішнього року, називає першим в Україні пасивним екологічно чистим. Слово «пасивний» якраз і означає повне абстрагування від звичних енергоносіїв. А екологічна чистота, зрозуміло, випливає сама по собі. Бо енергію для будинку акумулюватиме встановлена на ньому сонячна батарея. При цьому вікна будуть зорієнтовані переважно на південь, а скло у них покриється спеціальною плівкою, яка взимку пропускає більше сонячного тепла, а влітку не пропускає спеку. Північна стіна у такому будинку є найкоротшою.

Відсутність газопостачання компенсує камін із тепловим контуром, який завдяки особливостям проекту навіть взимку буде достатньо топити один раз на два–три дні. І навіть без опалення за будь–якої погоди температура у такому будинку не опуститься нижче 10 градусів тепла. При цьому температура горіння у каміні сягатиме 500 градусів за Цельсієм, а над ним у грубі, звичній для історичних українських мазанок, буде на виході вже 30—50 градусів. Так звана сифонна система розповсюдження тепла по всій оселі, яка тут буде застосована, забезпечить його рівномірність. І коли на вулиці буде мінус 20, у такому будинку матимеш плюс 20. До того ж в оселі працюватиме і, так би мовити, безкоштовний кондиціонер–теплообмінник iз глибоко закопаними в землю трубами, який доставлятиме до приміщення необхідне холодне повітря.

Ще однією, не менш важливою, особливістю такого будинку є те, що його стіни будуть... солом’яні. Власне, з цього все й починалося. В одному з фермерських господарств було закуплено 650 тюків соломи. Причому соломи житньої, яка для жодних цілей непридатна і дотепер банально спалювалася. Отож і ціна її здається чисто символічною — 5 гривень за тюк. Хоча тепер, коли розголос про «солом’яне» екологічно чисте будівництво вже пішов, кажуть, подекуди стали правити і по 30 гривень.

Солом’яний тюк вставляється між дерев’яними каркасами, і маєш стіну товщиною 3–4 метри, що скептики такого будівництва називають одним з його найсуттєвіших недоліків, адже, мовляв, знадобиться і занадто фундаментальний фундамент. Проте Артем Рижков каже, що стіни у цьому будинку є напрочуд легкими, тому масивний фундамент їм і не потрібний. А от усі внутрішні стіни — зі звичайної цегли. Підлога — зі звичного ламінату. Дах — із металочерепиці.

Сформовані стіни оббиваються або ж металевою сіткою, або ж дерев’яною рейкою, після чого на них наноситься п’ятисантиметровий шар штукатурки. Як запевняє Артем, вони є набагато вогнетривкішими, аніж звичайні цегляні, бо починають руйнуватися тільки після 120 хвилин прямого вогню, а до цього тільки почорніють. Немає кисню — немає процесу горіння.

Отож у такому будинку застосовані загалом три технології: камінь акумулює тепло, дерево є каркасом, а солома — теплоізолятором.

Не менш цікаво — Артем Рижков у такому будинку має обходитися без звичних каналізації і навіть електроенергії. У першому випадку він має отримувати за допомогою оригінальної технології на виході абсолютно чисту воду, яку можна використовувати безкінечно, а в другому — все «вирішить» сонячна батарея.

Без жодного цвяха

А тепер — найпарадоксальніше. Будинок, який зводить Рижков на околиці прилягаючого до Дніпропетровська Підгороднього, навіть не можна назвати експериментальним. Бо, за твердженням Артема, такий статус в Україні отримати практично неможливо. А сама солома як будівельний матеріал на теренах нашої держави не сертифікована. І технічні умови на солом’яні блоки розроблені тільки в Росії — ними й довелося скористатися. Навіть звичні для України будинки з саману не узаконені і позначаються як будівлі, що знаходяться на земельній ділянці.

Та оскільки каркас будинку із солом’яних блоків практично не має звичної маси, то і його фундамент не потребує проведення проекту через органи архітектурного контролю. Отож, за великим рахунком, доводиться говорити про двоповерхову самозабудову загальною площею 180 квадратних метрів.

Як стверджує Рижков, такий будинок йому обійдеться десь у 20 тисяч доларів США, тобто, утричі дешевше, ніж аналогічна будівля з цегли. А споживання енергії на його обігрів виявиться нижчим аж у 9 разів.

Цікаво, що для зведення такого будинку знадобляться лише один–два фахівці, а решта — некваліфікований персонал. Їхніми основними інструментами на цьому будівництві будуть сокира, стамеска, киянка. Навіть цвяхи тут не потрібні! Одначе споруда має вийти міцною: Артем Рижков переконаний, що його дім простоїть усі 300 років.