«В село б синоптикiв послали...»

29.09.2011

Цьогорічна весна у нас, на Полiссi, була не з найкращих. Малувато випало дощу. Проте завдяки працьовитостi трудiвникiв села, їхньому досвiду виростили непоганий урожай зернових, картоплi й частково овочевих, хоч i багато недобрали. Нинi бездовщiв’я у нас триває довго. Ще на початку жнив як моросило потроху, то й усе. Якась там мряка в окремi днi й була, але ґрунт так i лишився незволоженим. У рiчках, озерах i навiть у криницях поменшало води. У лiсах сухо, вогненебезпечно. На мiських ринках не побачиш грибiв, хоч колись у цей час їх було море. На пасовиськах трава повисихала. Худобi немає їсти. Тому й цiна на молоко з середини вересня до сьогоднi зросла за трилiтрову банку вiд 12 до 20 гривень. Пiднiметься й ще, бо ж коренеплоди не вродили через посуху, силоснi теж.

У полi й на городах сухо, як на дорозi. Якось там трохи посiяли озимих, чи зiйдуть вони за такої погоди?

Я сам народився i вирiс у селi, знаю його, скуштував хлiборобської працi. Уже давненько мешкаю в мiстi Славута, що на пiвночi Хмельниччини, але з селом не пориваю. Цiкавлюся, як там i що. Якось у липнi подзвонив до сватiв у с. Копачiвку Волочиського району.«Як там у вас iз погодою?» — запитую у свахи Лiни Петрiвни i чую: «Нiчого доброго немає. Нiяк не можемо дощу дождатися. Сухо. Буряки i морква висохли в ґрунтi, помiдори i картоплю спалила фiтофтора. Треба дощу».

Тоді ж подзвонив у Кам’янець–Подiльський, ще пiвденнiше на 200 км вiд нас. Поцiкавився у племiнницi Надi теж погодою i почув невтiшну вiдповiдь: мовляв, дощу давно не було, вже й вода у рiчцi Смотрич мало до дна не висохла.

У нашiй природою не обдiленiй Славутi дерева почали всихати. Каштани стоять, наче обгорiлi, на березах з’явилися пасма жовтого листя, на соснах хвоя обсипається, плоди на фруктових деревах теж. Без дощу не ладиться в природi.

За такої ситуацiї якось дивно слухати щоранку пiсля новин прогноз київських синоптикiв про те, що жителiв захiдних областей, зокрема Хмельниччини, потiшить, звеселить, погрiє сонечко, створить їм комфортнi умови, що дощовi хмари їх не засмутять. Слухаєш таке i думаєш: може, вони там, у Києвi, працюють у якомусь бункерi, нiчого не знають, не вiдають, а лицемiрять, насмiхаються, дражнять нас. А може, й правду сказала моя сусiдка: «Їх, отих синоптикiв, варто було б послати на село, щоб вони поносили вiдрами воду для поливання посiвiв, щоб побачили, як селяни борються з посухою за врожай, як разом iз батюшкою йдуть у поле за околицею просити в Бога дощу. А то ж невiдомо, для кого вони тi прогнози передають. Можливо, для лежебокiв, що засмагають на пляжах. Можливо, головний синоптик Куйбiда дасть вiдповiдь?

Як сказав поет–гуморист: «В село б синоптикiв послали, щоб людям нерви не трiпали».

Дмитро КОРЗУН,
ветеран вiйни i працi
Славута,
Хмельницька область
  • Аби жолуді, а до дуба — байдуже...

    Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>

  • Яйце, прапор і безсмертна душа

    На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>

  • Історія повторюється і вчить

    Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>

  • Прийми, загарбнику, нашi дари...

    Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>

  • Фальшива назва держави

    Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>