Проблемна «біометрика»

29.09.2011
Проблемна «біометрика»

Біометричні паспорти — зручність та безпека чи тотальний контроль і корупція? (Колаж із сайту talk.readmas.ru.)

Тиждень тому Верховна Рада передбачила впровадження документів, що засвідчують особу і громадянство України і містять біометричні дані. За ухвалення в цілому відповідного законопроекту № 8507 «Про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України» проголосувало 257 депутатів. Закон ще не підписаний Президентом і не набув чинностi, але його ухвалення парламентом уже спричинило неабияку критику як з боку окремих депутатів від опозиції, так і з боку влади (зокрема, його розкритикував міністр юстиції Олександр Лавринович). Серед проблемних місць закону про біометричні паспорти — те, що українці змушені будуть платити за обмін десятків документів. Авторам законопроекту — нардепам Валерію Коновалюку та Ірині Бережній (Партія регіонів), Олегу Зарубінському (Блок Литвина), Володимиру Мойсику («Наша Україна») та Олександру Буджераку (група «Реформи заради майбутнього») — закидають ще й лобіювання інтересів комерційної структури, що здійснює виготовлення бланків документів із голографічними захисними елементами. Зауважимо, що технологіями, які дозволяють виготовляти такі паспорти, в Україні нині володіє лише скандально відомий консорціум «ЄДАПС».

 

Отже, якщо закон набуде чинностi, то з перших днів січня 2012 року почнуть вводити пластиковi ID–картки, що замінять свідоцтва про народження та цивільні паспорти українців. Пластик видаватимуть фактично від народження з терміном дії на десять років, такий документ, окрім загальних даних (прізвище, дата народження, прописка, сімейний стан тощо), також міститиме біометричні дані людини: відбитки пальців, скан райдужної оболонки ока та інші ознаки ідентифікації особи.

Усе б нічого, але такі біометричні чіпи, згідно з ухваленим законопроектом, мають бути вставлені ще й у службові та закордонні паспорти, міграційні документи, водійські права, пенсійні, інвалідні та інші посвідчення! Відмовитися від «біометрики» можна лише за релігійними переконаннями.

Автори закону кажуть, що ухвала їхнього «дітища» викликана вимогами ЄС: мовляв, запровадження біометричних паспортів в Україні є умовою надання українцям безвізового режиму з країнами Євросоюзу. Натомість у Мін’юсті бачать у цьому законі чимало порушень прав і свобод людини і наголошують на подорожчанні таких документів. Це обійдеться у чималу «копієчку» як держбюджету, так і кожному українцю. За попередніми оцінками, лише біометричний паспорт коштуватиме десь 300—350 гривень. Якщо ж урахувати, що замість одного базового документа вводиться п’ять різних...

«Офіційним приводом для ухвалення закону стала благородна мета — налагодження безвізового режиму з ЄС. Проте намагання досягнути поставлених цілей спровокували порушення основних конституційних засад розвитку держави, йдеться в заяві прес–служби відомства. Закон, визначаючи безальтернативну технологію виготовлення документів, що посвідчують особу, закріплює таким чином існуючу монополію в цій сфері, тобто є потенційно корупціогенним».

Не підписувати закон, який «є відвертим проявом корупції», а навпаки, накласти на нього вето закликав Президента Віктора Януковича нардеп Кирило Куликов. Інший депутат від «НУНС» Геннадій Москаль узагалі вимагає притягти до кримінальної відповідальності депутатів, що голосували за «цей антиконституційний, корупційний та такий, що лобіює інтереси окремих комерційних структур», закон. Пан Москаль нагадав, що проти цього закону виступали МВС та Мін’юст, а Кабмін узагалі вносив альтернативний законопроект, який чомусь проігнорували. За його словами, навіть син глави держави Віктор Янукович–молодший не голосував за цей закон.

Цікаво, що Європа обережно поставилася до новини про ухвалення «біометричного» закону. За словами німецького євродепутата Ельмара Брока, у Європі звернуть увагу на те, чи не записали до цього закону поряд з європейськими вимогами ще чогось зайвого. Натомість у представництві Управління Верховного комісара ООН у справах біженців у Києві вчора не лише не схвалили цей закон, а й оцінили його не інакше, як «крок назад від європейських стандартів». Адже в законі запроваджено дискримінаційні норми, що ставлять у скрутне становище та маргіналізують біженців в Україні.

  • «Термінатор» згадав усе

    Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>

  • Кримінальний талант

    Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>

  • Шанс для невинних

    Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>

  • «Хорте», тримайся!

    Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>