Відомо, що секретом вишуканої китайської порцеляни бажало заволодіти багато європейських країн. Століття пошуків увінчалися успіхом у 1710 році, коли в німецькому місті Мейсен відкрили знамениту мануфактуру. У той час підприємці з українських земель також не пасли задніх: на багатих на каолін Волині та Чернігівщині почали виникали локальні порцелянові виробництва. Одним iз них був Волокитинський фарфоровий завод (тоді — Чернігівська губернія, нині — Сумська область). Завод виник у 1839 році й проіснував до 1861 року. Власне, ювілей відомої мануфактури, що працювала недовго, але плідно, спонукав музейників сформувати спеціальну виставку — як вони наголошують, уперше в Україні. «Цим проектом ми віддаємо дань тим, хто жив і творив на території України більш ніж 150 років тому», — підкреслює директор Національного музею декоративного мистецтва Адріана В’ялець.
Волокитинське виробництво заснував Андрій Міклашевський, адміністративну і художню роботу курували французькі спеціалісти брати Дарти, а основною робочою силою на заводі були місцеві кріпаки. Фарфор для цієї масштабної експозиції — загальна кількість виставлених предметів сягає 350 — збирали по кількох музеях та приватних збірках.
Візиткою Волокитинського заводу були мініатюрні порцелянові скульптури, популярні у той час. На інших подібних підприємствах на території України їх не виробляли, а от у селі Волокитин штампували запитану пару «Українка» і «Козак». Звісно, що мануфактура також продукувала утилітарні предмети: посуд, свічники, рами для дзеркал і навіть люстри — одна така, двоярусна, відразу привертає увагу на виставці. Але найбільшим чудом експозиції є фрагменти фарфорового іконостасу волокитинської Покровської церкви.
Подібні колекції порцеляни Міклашевського є ще у фінському, американському й російських музеях. До слова, в Росії видали альбом «Фарфор завода А. М. Миклашевского» (двотомне видання коштує 1700 грн., таку ціну зумовило дороге оздоблення, і при бажанні його можна придбати на виставці).
Виставка діє до 30 листопада.
Вхід — 20 грн.
Колишню Арку дружби народів у Києві Міністерство культури України визнало такою, що не підлягає занесенню до Державного реєстру нерухомих памʼяток України. Монумент втратив статус памʼятки історії і тепер його можна демонтувати. >>
Пункт закону про медіа, який посилює вимоги щодо використання державної мови в ефірах українськомовних програм набере чинності 17 липня. Він допускатиме іноземні мови на телебаченні лише у вигляді окремих слів чи виразів. >>
У Львові завершився архітектурний конкурс на проєкт меморіального комплексу військових поховань Героїв України на вулиці Іллі Мечникова. Переможцями стала команда архітекторів з Хмельницького — Віктор Голубєв та Дмитро Райфшнайдер. Конкурс тривав три місяці. >>
Нарешті у кінотеатрах з 9 травня можна подивитися художній фільм «Будинок «Слово». >>
У Люка Гардінґа, політичного журналіста лондонської Guardian, вийшла в Україні вже друга книжка. >>
У Черкаському обласному музеї «Кобзаря» тамтешня колекція мистецької шевченкіани збагатилася ще однією картиною — портретом Тараса Шевченка. >>
