Психологічні перформанси рекламного чарівника: рецензія на «Рекламу Аведона»
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Так Польща просуває своїх поетiв у київському метро. (Фото Юрiя САПОЖНІКОВА.)
Плакати з віршами, а не з рекламою, — на станціях метро та на центральних вулицях столиці. Таку поетичну акцію Польський інститут у Києві присвячує головуванню своєї країни в Європейському Союзі. Окрім Києва, проект «Вірші в метро» прикрасить підземки ще семи красивих столиць, а саме — Лондона, Парижа, Мадрида, Токіо, Люксембурга, Пекіна та Барселони.
Ярослав Годун, директор Польського інституту, головною метою цієї мистецької кампанії називає популяризацію польської поезії «шляхом її презентації в міському просторі». До слова, у самій Варшаві подібні акції не рідкість: риму вже «випускали» в місто у 2008, 2010 роках. Але поляки — не першопрохідці «поетичного метрополітену», ідею вони запозичили у Лондона, який регулярно, починаючи з 1996 року, проводить акцію Poems on the Underground.
В українській столиці проект розпочали 26 вересня і триватиме він до 9 жовтня. «Римовані» банери розвішано на алеї між червоним корпусом Університету ім. Шевченка та Ботанічним садом, а також перед стадіоном «Динамо». Утім ядром проекту є експозиція віршів на двох станціях метрополітену — «Театральна» та «Поштова площа». 30 віршів 30 польських поетів: від класиків (Чеслав Мілош, Віслава Шимборська, Тадеуш Ружевич, Збіґнєв Герберт) до талановитих сучасників (Яцек Денель, Кшиштоф Сівчик та ін.). Більшість поезій на українську перекладав Андрій Бондар. «Мова досить зрозуміла, не треба вгризатися в матеріал, щоб його осмислити, — розповів він журналістам «УМ». — Та й узагалі, мені сподобалися вірші — ліричні та ненав’язливі».
Також у рамках заходу організатори роздавали охочим листівки з польською поезією, а сміливці–декламатори зачитували їх на відеокамеру. Як пояснила «УМ» одна з організаторів акції Ольга Клименко, це відео стане частиною проекту і буде викладено на офіційному сайті акції.
А як поставилися до віршованого оздоблення підземки кияни? На станції «Театральна» ми півгодини стежили за реакцією пасажирів метрополітену. Помітивши вірші, люди вельми дивувалися (напевно, для когось це було чимось на зразок культурного шоку), а потім iз цікавістю починали читати. «Дивно, чому представленні лише польські поети?» — перепитала нас студентка Ольга Рокитько. А довідавшись, що таку акцію організовує Польський інститут, додала: «Ну от, поляки щось роблять для популяризації своєї культури, а ми що?».
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Монету у формі писанки випустив Королівський канадський монетний двір. Авторами дизайну стали канадець українського походження Дейв Мельничук – член Українського музею Канади у Торонто, та Стівен Розаті. >>
Коаліція дієвців культури зауважує очевидну тенденційність у призначенні Ігоря Гладуна на посаду генерального директора Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка», яке відбулося 3 березня 2026 року рішенням Державного агентства України з питань кіно. >>
Рівно 77 років тому - 4 березня 1949 року народився Володимир Івасюк, композитор, який відкрив усьому світу красу і мелодійність українських пісень, прищепив любов співати українською. >>
Я дозволила собі перефразувати слова героїні драми Лесі Українки «Лісова пісня» Мавки. Бо саме так хочеться сказати про Тараса Шевченка – знаного українця, але разом з тим велета духу, відомого >>
Історією посягання на культурну цінність, пошуку й успішного результату називають виставковий проєкт «У світлі Караваджо. Порятунок. Дослідження. Реставрація». >>