Як для кубкових баталій позавчорашні матчі 1/16 фіналу завершилися доволі передбачувано. Команди, які зійшлися на цій стадії, переважно представляли різні ешелони. В одинадцяти поєдинках суперниками клубів прем’єр–ліги були команди першої, другої ліг та аматори, і лише в трьох — змагалися між собою представники ФПЛ (ще у двох дуелях жереб звів команди не елітного дивізіону).

За регламентом, на цій стадії клуби вищого рангу грають у гостях. Очевидно, що це непогана ідея для поширення футболу в масах. Власне, в цьому і полягає одна з місій Кубка країни — змагання, в якому навіть команда «третьої» ліги теоретично може проторувати собі шлях у єврокубки. Однак, думається, ранній початок більшості матчів (16.00) навряд чи дозволив усім охочим фанам на периферії побачити грандів вітчизняного футболу. Зрозуміло, що на стадіонах у Береговому, Свердловську тощо немає потужних освітлювальних прожекторів, аби проводити матчі у вечірній час. Проте цілком реальним міг би бути варіант «рокіровки» уїк–енду туру чемпіонату України з кубковими баталіями «мід–уїку».

Після падіння залізної завіси, збудованої вздовж кордонів Радянського Союзу, вітчизняні спортсмени та тренери у пошуках кращого життя почали залишати Україну. Водночас спостерігався і зворотний рух, який, щоправда, носив епізодичний характер. У 1993 році на запрошення тодішнього головного тренера національної збірної з вільної боротьби Бориса Савлохова до України з Північної Осетії переїхав талановитий борець Ельбрус Тедеєв, який згодом, у 2004 році, піднявся на афінський Олімп. Того ж року Тедеєв очолив Асоціацію спортивної боротьби України. Уже перебуваючи на керівному посту, Ельбрус покликав в Україну молодого й перспективного атлета–земляка — Ібрагіма Алдатова. І той без розкачки почав штампувати медалі для своєї нової батьківщини. Остання наразі нагорода — срібна, привезена днями з чемпіонату світу, що пройшов у Стамбулі. Про причини зміни громадянства, спортивне та сімейне життя Ібрагім розповів кореспондентові «УМ». Щоправда, відчувалося, що навіть російська мова дається осетинові важко...