Над Парижем пролетіли. Хоча й не як фанера...

      Офіційно товариська зустріч збірних Франції й України була присвячена сторіччю французької команди. Так збіглося, що ця гра була ювілейною — сотою — для національної збірної України. З погляду на реалії, для господарів матч ставав генеральною репетицією напередодні чемпіонату Європи, який стартує в суботу. Українці ж, за словами свого головного тренера, мали намір звузити коло кандидатів на носіння синьо-жовтої форми.

      На не заповненому до кінця «Стад де Франс» гравців французької команди вітали численні гості, ветерани збірної. Тобто в домашньому таборі панувала атмосфера свята, яке наші хлопці, судячи з виразу їхніх облич, мали намір зіпсувати. Ще б пак: навряд чи будеш прогинатися, якщо тобі готують роль жертви на кшталт Андорри, аби відчути перед Євро-2004 «смак крові» (тиждень тому «триколірні» перемогли андоррців 4:0). Хоча чи було кому складати конкуренцію чинним чемпіонам Європи? Лише двоє футболістів нашої збірної пам'ятали з власного досвіду дві нульові нічиї з французами у 1999 році: чи не в найкращих матчах «синьо-жовтих» Шовковський і Ребров були серед головних діючих осіб.

      Олег Блохін у стартовому складі випустив єдиного нападаючого — гірника Андрія Воробея, який перебуває у непоганій формі, і до несхочу наситив центр захисту трьома гравцями: Федоров, Єзгерський та Русол мусили заважати французам атакувати центром. На флангах захисту діяли Старостяк і Несмачний, що трохи розв'язувало руки футболістам атакуючого плану — Гусєву і Ротаню. У центрі протистояти суперникам мали Тимощук і Шелаєв — здається, дещо ризиковано з огляду на потужний півзахист господарів. На долю капітана збірної і «Шахтаря» випало бути як кордоном на шляху до власних воріт, так і плеймейкером нашої команди. Відразу зазначимо, що Анатолій більшу частину проведеного на газоні часу добре справлявся із захисною функцією, самовіддано вступаючи в протиборства. З організацією ж атак виходило гірше, але це стосувалося більшою мірою дій усієї команди, ніж саме Тимощука.

      Тренер французів Жак Сантіні випустив на газон у Сен-Дені свої найкращі сили. Гра почалася доволі обнадійливо для гостей — господарі ще не набрали обертів, наші ж поступатися не збиралися і при першій-ліпшій нагоді переходили до швидких атак насамперед зусиллями Гусєва і Ротаня на флангах. Проте Воробею дуже важко було одному протистояти зірковим захисникам Франції — більшість дуелей як у повітрі, так і на землі він програвав. Хоча й рухався Андрій немало, але здебільшого без м'яча. У французів активністю особливо виділялися Пірес, Вієйра, Анрі та, звичайно, Зідан. Погоду робили чемпіони Англії: Патрік Вієйра спромігся на небезпечний сольний прохід, Тьєрі Анрі фінтив біля штрафного майданчика й ударив здалеку, тримав захист гостей у напрузі Робер Пірес. А Зізу, чиє прізвисько час від часу скандували трибуни, двічі завдавав потужних ударів: одного разу зльоту — вище, іншого — врятував Шовковський.

      Українці трималися гідно — поки вистачало сил, намагалися проводити колективний відбір м’яча, але при цьому частенько помилялися у передачах і порушували правила. У діях нашої команди була помітна незіграність, на відміну від французів, які часом знаходили пасами один одного «наосліп». Єдиного удару в площину воріт Бартеза завдав зі штрафного Тимощук, але Фаб’єн обійшовся без своїх фокусів і без проблем заволодів м'ячем. На останній хвилині першого тайму лідер «трикольорових» Зідан, вкотре довівши свій вищий клас і техніку, після кутового вирвався з обіймів Федорова та Несмачного і пробив по воротах, але, на щастя, вище.

      У другому таймі сили наших гравців, схоже, стали вичерпуватися, бо думали вони тепер переважно про захист. Вдруге налякав нашу оборону індивідуальним проходом Вієйра, Єзерському довелося ставити корпус Піресу, який набрав швидкість і вривався до штрафного майданчика. Словенський суддя поблажливо поставився до оборонця з Дніпропетровська, який ще з першого тайму грав із порваним комірцем — французи теж не маніжилися. На тлі самовідданої задньої лінії зовсім блідо виглядала українська атака, позбавленатаки вічно зайнятого Шевченка. Запам'ятався епізод, коли наші гравці, організовуючи атаку, довели м’яч від чужого штрафного майданчика до свого, а потім Шовковському довелося аврально вибивати шкіряного «Ротейро» в аут. Господарі почали нервувати: Вієйра навмисно вдарив Несмачного по ногах, Лізаразю брутально зіграв проти Бідненка, котрий вийшов на заміну для посилення захисту, але рефері жодної картки з кишені не дістав. Проте був і приємний епізод «чесної гри»: на удар Піреса зльоту метрів із 12 Шовковський відповів суперсейвом, після чого Анрі обійняв нашого воротаря, а Русол жартома підморгнув Піресу.

      Сам Анрі двічі міг відкрити рахунок у зустрічі, але в контратаці, підрізаючи м’яч у дальній верхній кут, перекинув і голкіпера, і ворота. А після чудової передачі Піреса в центр штрафного через Бідненка форвард не нашого «Арсеналу» — кращий бомбардир першості Англії — не влучив по м’ячу.

      І все ж таки, коли всі вже гадали, що матч завершиться нічиєю (а Блохін зазначав напередодні, що нічиї йому вже обридли) і Франція поїде на Євро невпевненою у своїх силах, за пару хвилин до фінального свистка господарі свого домоглися. Саньйоль безперешкодно навісив із правого флангу, Анрі виграв боротьбу в повітрі у Чечера і скинув м’яч під удар капітану; Шелаєв не встиг завадити Зідану, і той сильно і влучно пробив у правий кут воріт СаШо. Жодного шансу відігратися у виснаженої нашої команди не було. Тож дещо дивним виглядало захоплення коментатора грою українців і фраза, що «цю гру приємно дивитися». Навіть якщо оборона українців трохи скидається на сталінградську — як Блохін думає забивати в чужі ворота?

      Окремо хочеться сказати про заміни. Жодна з них не внесла якогось позитиву в гру нашої команди, навпаки — колективні дії стали ще менш злагодженими, а конкретні позиції ослабли. Явно не в формі Ребров, а Бідненку і Чечеру, схоже, виступати за національну команду ранувато. Можливо, тренерам варто згадати, що Ребров таки нападаючий, і випускати його діяти перед воротами суперника, а не на фланзі в середині поля? Про дії «свіжих» форвардів також важко сказати щось суттєве: Косирін просто розчинився в оборонній масі наших гравців, а вихід на останній хвилині матчу Венглинського можна назвати запізнілим знущанням над забивним нападником «Дніпра».

      Загалом, збірна України не знає радості перемоги з червня минулого року, коли у Львові в «кваліфайні» до Євро-2004 були дивовижним чином обіграні вірмени. Ми не перемагаємо вже 364 дні! З Блохіним — п’ять матчів. Наставник, який пообіцяв вивести команду на ЧС-2006, поки що набрав 3 умовні очки з 15 можливих, різниця м’ячів — 2:4, хоча лише один суперник із п’яти був явно класнішим за нас.

      Якщо нашою метою-2006 є чіпляння з усіх сил за друге місце у відбірковій групі, що надаватиме право грати у «плей-оф», позавчорашній матч на Сен-Дені був непоганою перевіркою українського захисту. Якщо ж, згадуючи проголошене Олегом Володимировичем, ми плануємо потрапляти на «мундіаль» напряму, то треба якось по-іншому діяти в атаці. Бо саме осмислених конструктивних акцій у Парижі ми не побачили.

      Українці не встигли поділитися у Франції думками стосовно матчу, оскільки поспішали на літак, тодi як їхні опоненти від преси не тікали. Подаємо три цитати за сайтом UA-Football.

Жак Сантіні, тренер збірної Франції:

      — Україна продемонструвала сьогодні, що є сильною командою, нам було неймовірно важко здолати опір гостей. Можу сказати, що у відбірковому циклі до чемпіонату світу-2006 у команди Блохіна непогані перспективи. Але маю зробити комплімент і своїм хлопцям: незважаючи на жорстку гру суперника в обороні, нам вдалося вирвати важливу, насамперед у психологічному плані, перемогу. Ми довели, що гідні представляти Францію.

Зінедін Зідан, капітан збірної Франції:

      — Незважаючи на деяку втому, ми зобов'язані були перемагати українців і їхати в Португалію в гарному настрої. Ми хочемо будь-що захистити свій чемпіонський титул, і з цього погляду, гарний старт на Євро-2004 дуже важливий.

Біксант Лізаразю, захисник збірної Франції:

      — Збірна України зіграла дуже зібрано і надала нам дуже мало простору і свободи дій — давно ми не опинялися в такому становищі. На щастя, нам вдалося зломити опір українців наприкінці матчу. Ця перемога здатна підняти настрій напередодні першості Європи. Ми не панікували і не збивалися на навал навіть в останні хвилини і таки домоглися свого. Виснажливі тренування дають про себе знати — ми почуваємо себе все краще з кожним днем, і можу гарантувати, що на початку чемпіонату Франція буде в прекрасній формі.

А ТИМ ЧАСОМ...

Результати інших товариських матчів за вихідні:

Данія — Хорватія — 1:2

      Голи: Санд, 56 — Сокота, 27; Олич, 39

Півд. Корея — Туреччина — 2:1

      Голи: Ю Сан Чул, 66 (пен.); Кім Те Юн, 76 — Шукюр, 44

Англія — Ісландія — 6:1

      Голи: Лемпард, 25; Руні, 27, 38; Васселл, 57, 77; Брідж, 68 — Хельгусон, 42

Швеція — Польща — 3:1

      Голи: Ларссон, 41; Якобссон, 54; Ольбек, 72 — Горавський, 89

Іспанія — Андорра — 4:0

      Голи: Морієнтес, 25; Бараха, 45; Сесар, 65; Валерон, 89

Португалія — Литва — 4:1

      Голи: Ф. Коуту, 3; Паулета, 13 Нуну Гомеш, 81; Поштіга, 90+1 — Венцевічус, 74 (пен.)

Голландія — Ірландія — 0:1

      Гол: Роббі Кін, 45

Німеччина — Угорщина — 0:2

      Голи: Тор’єлле, 7, 31

Чехія — Естонія — 2:0

      Голи: Барош, 6, 22

Швейцарія — Ліхтенштейн — 1:0

      Гол: Гігакс, 90+1

Латвія — Азербайджан — 2:2

      Голи: Верпаковскіс, 53; Землінскіс, 83 (пен.) — Гулієв, 56; Гурбанов, 75 (пен.)

Тринідад і Тобаго — Півн. Ірландія — 0:3

      Голи: Хілі, 4, 65; Еліотт, 41

* * *

Чемпіонат світу-2006.

Кваліфікаційний турнір у зоні

Південної Америки

Еквадор — Болівія — 3:2

 ТАБЛО

Франція — Україна — 1:0

      Франція: Бартез, Галлас (Саньйоль, 75), Тюрам, Сильвестр, Лізаразю, Вієйра, Макелеле (Педретті, 83), Пірес (Вільтор, 83), Зідан, Саа (Марле, 75), Анрі

      Україна: Шовковський, Єзерський, Федоров (Чечер, 78), Русол, Старостяк (Бідненко, 71), Несмачний, Тимощук (Венглинський, 90), Шелаєв, Гусєв (Ребров, 61), Ротань (Назаренко, 83), Воробей (Косирін, 69)

      Гол: Зідан, 88

      Попередження: Саа, 75 — Шелаєв, 26; Тимощук, 76

      Суддя — Цеферін (Словенія).