Ще наприкінці минулої війни в одній з уцілілих хат села Ковалівки Полтавського району облаштували лікарняний заклад. Згодом люди, як кажуть, усім миром збудували дільничну лікарню, що обслуговує мешканців 11 сіл Ковалівської сільради (а це більш як 5 тисяч жителів) та сусідньої Новоселівської. Відтоді її кваліфіковані й досвідчені фахівці надають землякам найнеобхіднішу медичну допомогу цілодобово. Та на 43–му році роботи дільничної лікарні ми дізналися про те, що районна влада збирається її «оптимізувати», тобто закрити стаціонар і перетворити його на амбулаторію загальної практики сімейної медицини. Необхідність таких «убивчих» для медзакладу змін можновладці мотивували традиційно: мовляв, у районному бюджеті не вистачає коштів на утримання дільничної лікарні, а в її діяльності «вищестоящі» комісії знайшли відхилення від сучасних стандартів.
При цьому районні керівники чомусь «забули» про те, що наша лікарня з усіма допоміжними приміщеннями та територією перебуває на балансі Ковалівської сільради, а згідно з відповідним «договором позики» між дільничною та центральною районною лікарнями, остання має «своєчасно здійснювати за власний рахунок поточний, капітальний та інші види ремонтів» і, власне, забезпечувати оті стандарти лікування й утримання хворих у своєму підрозділі. Якщо ж байдужістю, обмеженнями в усьому «згори», а останнім часом ще й безкінечними перевірками методично «добивати» сільську лікарню, то хто насправді винен у тих «відхиленнях» та недоліках? Водночас нас намагаються переконати в тому, як добре буде хворим селянам, переважно статечним, за нинішньої дорожнечі добиратися до розташованої за два десятки кілометрів районної лікарні, вистоювати там у чергах...
Щоб висловити своє обурення й категоричну незгоду з намірами закрити нашу дільничну лікарню, мешканці сіл Ковалівської та Новоселівської сільрад 17 липня ц. р. зібралися на сходку. У ній брали участь голова Полтавської райдержадміністрації Володимир Павленко, керівники медичної галузі району. Тож їм, як кажуть, просто в очі селяни заявили, що вживуть рішучих дій, навіть перекриють автомагістраль Київ—Харків та залізничну колію. А в резолюції сходки записали вимогу збільшити фінансування дільничної лікарні та виконувати умови згаданого договору з ЦРЛ у повному обсязі.
Пiд час цих зборiв селян заспокоювали, що сільську лікарню все ж не закриватимуть. Та невдовзі чергова комісія з Полтави опломбувала автоклавне і пральне приміщення дільничної лікарні, бо ж, мовляв, ЦРЛ у цьому році не уклала договору на навчання працівника, який його обслуговуватиме, а без посвідчення про «здобуті знання» цього робити не можна... Отже, від спроб закрити лікарню в Ковалівці всілякими «обхідними» шляхами районні й обласні можновладці та чиновники не відмовилися. За таких обставин ми змушені звернутися до Президента і Прем’єр–міністра України з вимогою припинити ці ганебні спроби залишити мешканців сіл Ковалівської та Новоселівської сільрад без належної медичної допомоги.
Олександр САКАЛО, Володимир КАЦАЛАП, Галина ЛУКОМЕЦЬ, Інна РЕВЕНКО, Василь КОПАЙГОРА (всього — 44 підписи), мешканці Ковалівки й довколишніх сіл
Полтавська область