Друге життя вінілу

22.09.2011

Герой нашої статті захоплюється розписом вінілових платівок. Тих, що їх свого часу слухали наші дідусі та бабусі. І хоча платівки старі, картини з них виходять досить креативні. Як переконує сам Юра, він узагалі не вміє малювати, не знає, що таке перспектива, правильність пропорцій чи тому подібне. Але це зовсім не заважає займатися тим, що йому дійсно до смаку. «Ідею я підглянув на зарубіжному інтернет–сайті, де художник виставляв подібні роботи. Знайшов у себе платівки, що залишилися з радянських часів, і почав експериментувати. Покривав їх різними фарбами, які в мене були: і звичайною емаллю, і гуашшю, і водною емульсією, якою фарбують стелі. Саме на останній зупинився: змішуючи емульсію з аквареллю, отримував дуже стильний ефект, адже така «комбінація» швидко сохне й не має запаху».

Юра демонструє свої перші платівки, і аж не віриться, що таке «може кожен». Цікаво, що першим портретом, який хлопець виконав на круглому «холсті», було зображення Міка Джаггера. Лице співака, виконане в техніці трафарету, виглядає напрочуд реалістично. «Перші «проби пера» подарував друзям. Незвичайний подарунок усім сподобався, тож тепер я дарую лише платівки».

Але не все так просто, як здається: бувало й так, що вініл тріскав ще до того, як художник дарував, а часом і опісля. Звісно, юний митець переробляв роботу. «А ще я не фотографую їх і не рахую кількість, тому й не пам’ятаю, скільки вже намалював і кому що дарував. Одну намалював для групи «Танок на майдані Конго» (ТНМК) і подарував безпосередньо під час прямого ефіру на телебаченні, куди потрапив саме завдяки своєму захопленню. Хлопці обіцяли повісити платівку в студії».

Звичайно, багато друзів уже радять Юрію виставлятися в галереях, але хлопець на такі поради лише скромно відповідає: «Хоча займаюсь цим уже три роки, до рівня галерей ще не доріс. Малюю для власного задоволенням і на радість друзям».

Наостанок Юра побажав молодим духом українцям і читачам «України молодої» не боятися критики і робити те, що подобається: «Що б ви не зробили, не намалювали і не придумали, знайдеться людина, яка скаже, що це — геніально».

  • Наука від Різуна

    Після виходу в «УМ» публікації «Заплатіть і... виселяйтесь», у якій ми написали про порушення студентських прав у гуртожитку №18 Інституту журналістики Київського Національного університету ім. Т. Г. Шевченка, на вулицю Єреванська, 14д навідалася перевірка, створена за наказом ректора Леоніда Губерського. Утім її візит можна було передбачити значно раніше: про наближення ревізорів свідчили хоча б декілька зривів пар для «роз’яснювальної роботи», яку проводив з усіма п’ятьма курсами директор Інституту журналістики (ІЖ) Володимир Різун. Паралельно з ним аналогічні «виховні співбесіди» провела комендант гуртожитку Марія Апанович. >>

  • Заплатіть і... виселяйтесь!

    Поки столична влада намагається знайти достатню кількість місць для розселення іноземних гостей, які відвідають нашу державу під час чемпіонату Європи з футболу, на столичні виші покладено обов’язок привести придатні для заселення житлові площі до прийнятного рівня. Утім більшості ВНЗ доведеться «ламати голову», де взяти необхідні гроші, не чекаючи на державну допомогу. Відтак, побоюються спудеї, фінансовий тягар ляже на плечі тих, чиї роки навчання і проживання в гуртожитку збiглися з проведенням у державі свята футболу. >>

  • Парта для панночки

    Незвичайний навчальний заклад почав свою роботу в селі Новодмитрівці Золотоніського району на базі тамтешньої школи. А ініціатором створення школи шляхетних українок, де навчаються не лише старшокласниці сільської школи, а й дівчата з районного центру, є директор Новодмитрівської школи Олександр Тукало. >>

  • Примо­ро­жений тренінг

    Більше півтисячі молодих людей взяли участь у першому Всеукраїнському молодіжному фестивалі «Фабрика майбутнього», який розпочав роботу на базі Севастопольського туристичного центру «Золотий берег». Проект зібрав у селищі Орловка неподалік Севастополя активістів з усіх областей України. Учасників поділили на команди, за якими закріпили досвідчених тренерів та інструкторів. Щодня активна молодь спілкувалася з відомими та авторитетними науковцями, політиками, арт­діячами, журналістами, зірками шоу­бізнесу, спортсменами тощо. >>

  • Пошити собі «вуха»

    Ольга Шамрай свого часу дуже захоплювалася японською культурою та власне аніме. Спочатку це було лише у вигляді перегляду мультфільмів, а потім дівчину захопив властивий цій культурі вид творчості — косплей — переодягання в улюбленого персонажа. Не оминуло це й Ольгу, якій одного разу закортіло вдягтися відьмою. Але як же так сталося, що Оля сама почала шити? >>

  • «Золотий байт» шукає розумних

    Найбільший відкритий чемпіонат для талановитої молоді, яка захоплюється ITтехнологіями, проводиться вже вчетверте з ініціативи Комп’ютерної академії «Шаг» і охоплює 13 міст України. У 2010 році конкурс зібрав більше 5,5 тисячі учасників. >>