Наші люди у Радфеді

У Ради Федерації (верхня палата російського парламенту) — нова голова. Учора сенатори 140 голосами «за» (із 141 присутнього в залі лише один утримався) затвердили на цій посаді колишнього губернатора Санкт–Петербурга Валентину Матвієнко. Жодних несподіванок: Валентину Іванівну фактично призначили з Кремля, тому демаршу від сенаторів не очікувалося.

У кріслі спікера Матвієнко замінила Сергія Миронова. Лідер «провладно опозиційної» (тобто «менш своєї» для Кремля порівняно з владною «Єдиною Росією») партії «Справедлива Росія», який керував Радою Федерації майже десять років, потрапив у немилість і в травні був відправлений у відставку. Тепер «справороси» вдарилися в «опозиційність» (у її дозволеному російському варіанті) іще більше і навіть мають шанси не потрапити до наступного скликання Держдуми, вибори до якої відбудуться 4 грудня.

Пропозиція призначити головою Радфеду 62–річну Валентину Матвієнко, яка за свою політичну кар’єру встигла попрацювати і в комсомолі, і в МЗС (у тому числі на посольській роботі), і в уряді, походила від президента Росії Дмитра Медведєва. За його словами, «призначення жінки на один із найвищих державних постів сприятиме розвитку й «осучасненню» держави». І байдуже, що на той час Матвієнко, яка вже восьмий рік працювала губернатором Санкт–Петербурга, навіть не входила до складу Ради Федерації. У Росії це не проблема. Пані губернатор оперативно висунула свою кандидатуру на довиборах по двох муніципальних округах Петровський та Краснєнькая рєчка (депутатом Ради Федерації може стати лише представник регіональних або муніципальних органів влади) і тріумфально перемогла в обох: при явці близько 29 і 36 відсотків відповідно за неї проголосували понад 90 відсотків виборців в обох округах.

Представники «Справедливої Росії» подавали до суду та Центрвиборчкому скаргу з вимогою визнати вибори недійсними, оскільки висунення кандидатів завершилося за кілька днів до того, як Матвієнко оголосила про свою участь у виборах. Але ЦВК в розгляді скарги відмовила, а Феміда, зрозуміло, стала на бік влади. Призначений новим губернатором Георгій Полтавченко одним із перших розпоряджень делегував свою попередницю в Раду Федерації як представника уряду Санкт–Петербурга, і вже з 9 вересня Матвієнко почала виконувати обов’язки сенатора. До речі, Валентина Іванівна — родом з України: народилася вона в Шепетівці, а згодом жила в Черкасах, де закінчила медичне училище. Там у Матвієнко похована мати й досі залишаються родичі, до яких вона часто приїздить у гості.

Після обрання спікером пані Валентина пообіцяла працювати над «зміцненням авторитету» Ради Федерації і «на законодавчому рівні посилити захищеність сенаторів», які зараз не можуть працювати на належному рівні, оскільки постійно перебувають «під Дамокловим мечем звільнення через зміну регіональної кон’юнктури». А також, у відповідь на заклик найстарішого члена РФ, колишнього голови Ради міністрів СРСР Миколи Рижкова, пообіцяла й надалі не створювати у сенаті фракцій і партійних утворень, щоб «не розбивати дружню сім’ю мудрих досвідчених людей». Проте зміни на верхню палату таки очікують: Матвієнко пообіцяла підвищити дисципліну, заборонивши сенаторам прогулювати засідання без поважної причини, й переглянути на предмет доцільності кількість численних комітетів та комісій, скоротивши ті з них, які «існують лише як формальні структури для додаткових «корочок» деяких сенаторів».