Неполітична несправедливість

Європейський суд з прав людини визнав російську владу винною в порушеннях під час банкрутства нафтової компанії ЮКОС. У висновку Страсбурзької Феміди, зокрема, сказано, що було порушено право корпорації на справедливий судовий розгляд, оскільки її юристам не дали часу підготуватися до численних податкових позовів. Проте жодного рішення щодо компенсацій (відповідний позов у найвищу судову інстанцію Ради Європи подавало колишнє керівництво компанії) суд не ухвалив. Питання про суму позову, висунутого захистом ЮКОСа до Росії (98 мільярдів доларів) суд поки що відклав, давши сторонам три місяці на те, щоб вони «домовилися полюбовно».

Як повідомляє Бі–Бі–Сі, розглянувши скаргу ЮКОСа, Страсбурзький суд визнав, що Росія порушила статтю 6 (право на справедливий судовий розгляд) Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод. Водночас європейські служителі Феміди не визнали дії російських податкових органів щодо компанії Михайла Ходорковського політично вмотивованими. Зокрема, суд не погодився з тим, що Росія порушила статтю 14 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод, яка забороняє дискримінацію, в тому числі на підставі політичних переконань. І не знайшов у справі ЮКОСа порушень, які «дозволяли б зробити висновок, що влада РФ використала ці судові процедури, щоб зруйнувати компанію і заволодіти її активами». Більше того — судді дійшли висновку, що російський уряд «діяв законно, намагаючись компенсувати збитки, що виникли внаслідок ухиляння ЮКОСа від сплати податків».

При цьому вердикти російських судів про ув’язнення колишніх керівників компанії, в тому числі Михайла Ходорковського, Європейський суд назвав «помилковими».

Проте російське міністерство юстиції помітило передусім той факт, що в Страсбургу суд над керівниками ЮКОСа «не визнали політично вмотивованим». Тож рішення європейської Феміди в мін’юсті РФ трактують як перемогу російської влади. Хоча якщо впродовж трьох місяців Кремль із представниками інтересів ЮКОСа не дійдуть згоди, Європейський суд знову здмухне пил з цієї справи й ухвалить рішення щодо компенсацій акціонерам компанії.

Нагадаємо, на початку 2000–х років російська влада звинуватила керівництво найбільшої на той час нафтової компанії країни в економічних злочинах. Версій щодо того, чому «під роздачу» потрапив сам ЮКОС, багато. Одні вважають, що його очільник Михайло Ходорковський не захотів вчасно поділитися з «тим, із ким не ділитися не можна». Інші — що просто невчасно вирішив податися в політику, замість обмежуватися підприємницькою діяльністю (яка, зрозуміло, передбачає «ділитися»). Є й версія, що Ходорковського просто підставили: його компанія була потрібна певним людям, і вони «нашептали» у вуха кремлівського керівництва (читай Володимира Путіна) про нібито бажання Михайла Борисовича, який такого наміру й близько не мав, піти у владу й сформувати потужну фракцію в Держдумі.

Хай там як, для Ходорковського все завершилося сумно: ЮКОС збанкрутував і його активи відійшли державній «Роснєфті», а сам олігарх разом із колишнім партнером Платоном Лебедєвим відбуває 13–річний термін покарання в колонії загального режиму.