Вітчизні — все, «Согласію» — нічого

Парламентські вибори, які минулої неділі відбулися в Латвії, при найнижчій у новітній історії країни явці (менше 59% зареєстрованих виборців) видали сенсаційний результат: уперше після розпаду Радянського Союзу найбільше голосів набрала проросійська сила. За попередніми даними, за опозиційний «Центр згоди» на чолі з першим російським мером Риги Нілом Ушаковим проголосувало майже 30% громадян, наділених правом голосу. І це при тому, що майже 350 тисяч російськомовних мешканців країни не мають статусу громадянина (оскільки ні вони, ні їхні предки не жили в Латвії до її входження в СРСР 1940 року), тому голосувати на виборах не можуть.

Утім тріумфальний результат іще не означає, що партії, яка активно захищає права російськомовного населення, дозволять увійти у виконавчу владу. Друге й третє місця посіли, відповідно, нещодавно створена Партія реформ колишнього президента Валдіса Затлерса (20,2% голосів) та правлячий блок «Єдність» на чолі з прем’єр–міністром Валдісом Домбровскісом (18,2%). Якщо ці дві сили створять коаліцію, «російськомовні» переможці знову залишаться в опозиції.

Іще напередодні оголошення результатів партії Затлерса і Домбровскіса провели переговори про формування більшості з націоналістичним блоком «Усе для Латвії — Вітчизні і свободі», який здобув 14% голосів. Ця політична сила виступає за збільшення частки етнічних латишів за рахунок вислання «понаєхавших» у часи радянської колонізації Латвії росіян, закриття всіх російськомовних шкіл та збільшення розмірів штрафу за відмову від використання латвійської мови в громадській сфері. Лідер «деколонізаторів» Райвіс Дзінтарс уже заявив, що головне завдання його блоку — завадити «Центру згоди», який може розраховувати на 31 мандат у 100–місному Сеймі, увійти в уряд.

Нинішні вибори до Сейму Латвії були позачерговими. За кілька днів до завершення своєї президентської каденції, у травні, Валдіс Затлерс виступив з різкою критикою парламенту, звинувативши його в корупції та «обслуговуванні інтересів олігархів» (Сейм відмовився позбавити недоторканності Айнарса Шлесерса — підприємця й депутата, якого підозрюють у відмиванні коштів). І скористався своїм конституційним правом розпустити законодавчий орган через проведення референдуму. 23 липня 95% латвійців, що взяли в ньому участь, висловилися за розпуск Сейму.

А ТИМ ЧАСОМ...

Правлячий Християнсько–демократичний союз Німеччини зазнав поразки на виборах у парламент Берліна. Станом на вчора офіційних результатів іще не оприлюднили, але, за даними екзит–полів, найбільше голосів — понад 29% — здобула Соціал–демократична партія Німеччини на чолі з чинним мером столиці ФРН Клаусом Воверайтом (який, отже, збереже свій пост). ХДС, лідером якого є федеральний канцлер Німеччини Ангела Меркель, набрав понад 23%, «Зелені» — 18%, «Ліві» — 11,5%. Окрім того, вперше в своїй історії у регіональний парламент увійде Піратська партія Німеччини, яку підтримали понад 8,5% виборців.