Кров на «відбіленому» мундирі

«У повітрі чітко пахне кров’ю», «бунтувати скоро почне ціла область» — такі прогнози дають деякі ЗМІ, розслідуючи наслідки інциденту, що стався два тижні тому в селі Семиполки Броварського району, що на Київщині. І для таких оцінок є підстави.

Увечері четвертого вересня 34–річний Віталій Запорожець (за свідченнями місцевих — юрист із двома вищими освітами) завдав смертельного поранення з рушниці дільничному — майору міліції Миколі Симоненку. За версією селян, Запорожець вчинив так винятково у відповідь на «ментівське безчинство», яке в Семиполках перейшло всі межі. Місцеві мешканці ствер­джують, що Симоненко бив людей, погрожував, вимагав гроші, а на Віталія «мав зуб» — той знайшов біля церкви «мобілку», і Симоненко хотів оформити це як крадіжку.

Того фатального вечора, за словами очевидців, майор був напідпитку і знову почав «заводити стару пісню». І Віталій не витримав. Його вчинок був виваженим — по зброю чоловік сходив додому, тож мав час подумати над своїм наміром.

Міліція іншої думки — нібито двічі судимий Запорожець неадекватно зреагував на зауваження майора до галасливої компанії і вже був озброєним.

За півтори години після пострілу майор помер, а в оселю Запорожців невдовзі завітала міліція (сам убивця на той час переховувався в однієї з селянок). За словами матері Віталія, правоохоронці вибили двері, перевернули все догори дриґом, забрали гроші, а потім почали обзивати її алкоголічкою та звинувачувати в інцесті — мовляв, тому й сина до 34 років досі не одружила. На допити приводили брата Віталія, друзів та свідків — серед ночі, часто в самих трусах. Обласний главк прозвітував: міліція проводила «ретельні пошуки злочинця».

«Я бачила, як вони знущалися. Били носаками в моїй хаті, били по тій поламаній руці, яку Віталію зламав Симоненко, — це вже літня жінка Марія, яка переховувала Запорожця, розповідає на зборах села про те, як затримували злочинця. — Перед цим він плакав, казав, що Симоненко тероризував його викраденням якоїсь мобілки, погрожував... То чого майор не написав заяву, що її вкрали? Вони його (Віталія) забрали, били на вулиці... Там жінка йшла, то впала (перед ними) на коліна, казала, щоб припинили...».

Тим часом голова сільської ради Микола Василенко про безчинство в його селі «не чув» і займає відсторонену позицію. У коментарі «УМ» він зазначив, що «інформації старається не давати», і порадив звертатися з питаннями в прокуратуру та міліцію. За визначенням пана Василенка, його погляд на інцидент «рівний», діє Микола Петрович «згідно з чинним законодавством», і, головне, в цій історії — жодного звернення селян з приводу свавілля міліціянтів до нього не надходило.

На останньому наголошує і тимчасово виконуючий обов’язки начальника ГУМВС України в Київській області Юрій Спаський. Загиблого майора він позиціонує як справжнього борця з бандитизмом у найкриміногеннішому селі Броварського району, і додає: Симоненко свого часу навіть подяку від інваліда війни отримав. Роботу в селі правоохоронців, які шукали злочинця, пан Юрій назвав оперативною і професійною: «Ми знали, що вбивця озброєний, тому вдавалися до максимальних заходів безпеки. Усі працівники міліції, які були задіяні на пошуки злочинця, були одягнуті в бронежилети, адже ми не хотіли ще однієї надзвичайної події з летальним наслідком». Прес–служба обласної міліції підсумувала: «Ця історія стала трагічною для всієї правоохоронної системи України. Міліція втратила свого вірного служителя, а родина — чоловіка та батька. Від ворожої кулі захмелілого, двічі судимого злочинця правоохоронець помер на місці пригоди».

Нардеп від «НУНС» Володимир Ар’єв, який сам приїздив у Семиполки, у коментарі «УМ» зазначив, що міліція намагається «відбілити» свої мундири, однак це їй навряд чи вдасться — дії міліції в селі — не виняток із правила, і люди в Україні знайомі з деякими методами роботи правоохоронців. «Міліція боїться бунтів по всій Україні, тому говорить про честь і доблесть працівників. Але сам факт, що мешканці збирають гроші на захист Запорожця, свідчить про те, що він був людиною чесною, — впевнений пан Володимир. — До речі, за моєю інформацією, знущання над Віталієм тривають. Його перевели в чернігівське СІЗО, він насилу відходить від побоїв, обличчя пожовкло. Я буду звертатися до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Ніни Карпачової, аби вона відвідала затриманого».