Єврозона «схудне»?

Держави Євросоюзу б’ють на сполох: «грецька проблема», яка ще недавно здавалася принаймні частково розв’язаною, виявилася значно міцнішим горішком, об який ось–ось може зламати зуби єдина європейська валюта. Учора проблему єврозони, яка через фінансові проблеми Греції залишається висіти на волосині, обговорював Європарламент, а надвечір чергову двосторонню зустріч iз цього питання мали провести канцлер Німеччини Ангела Меркель та президент Франції Ніколя Саркозі. Завтра ж на відповідну нараду знову збираються міністри фінансів держав ЄС.

Напередодні ФРН вустами міністра економіки Філіппа Реслера вперше визнала, що банкрутство Греції — не абстрактна загроза, якої вдасться уникнути завдяки кредитам iз боку ЄС, а, швидще, єдина можливість врятувати євро. На тлі невблаганного падіння рейтингу правлячого блоку ХДС/ХСС, політику якого щодо Греції та інших проблемних держав ЄС не схвалює більшість німецьких виборців, офіційний Берлін нарешті зрозумів: діра в грецькому бюджеті може стати чорною не лише для нащадків еллінів. Німеччина закидає Афінам те, що, отримуючи величезні кредити від Євросоюзу, тамтешня влада нерентабельно їх використовує. Зокрема, під тиском населення боїться проводити радикальні «паскозатягувальні» реформи. Канцлер ФРН Ангела Меркель, навівши слова свого міністра, підтвердила: Греція не отримає наступного траншу фінансової допомоги, поки не виконає зобов’язання щодо економії бюджетних коштів.

Ви — слабка ланка. Єврозона прощається з вами?

За інформацією німецького журналу «Шпігель», у міністерстві фінансів ФРН розглядають варіант, за яким після дефолту Греції доведеться вийти з єврозони й повернутися до своєї національної валюти — драхми. Це призведе до стрімкої інфляції й здешевлення Греції на тлі інших держав ЄС і водночас допоможе зберегти євро.

Водночас в Афінах такий сценарій відкидають: грецький прем’єр–міністр Георгіс Папандреу назвав його несерйозним і попередив, що такий крок може призвести до повного розвалу європейського валютного союзу. Адже перспектива дефолту є зовсім не примарною не лише для Греції, а й для Італії, державний борг якої станом на вчора вже сягнув 120% ВВП, або 1,9 трильйона євро. Тоді як розмір стабілізаційного фонду, створеного для допомоги кризовим країнам ЄС, становить лише 440 мільйонів. До слова, за оцінками Єврокомісії, загальний борг країн єврозони скоро перевищить їх сукупний ВВП й до кінця року зростатиме дедалі більше.

Деякі чиновники Єврокомісії наголошують, що вихід із єврозони неможливий, адже, згідно з Лісабонською угодою, приєднання до цього союзу незворотне. Проте форсмажорні ситуації призводили до порушення ще й не таких правил.

Банки затремтіли

У разі ж, якщо одній чи кільком із цих держав під тиском партнерів по єврозоні таки доведеться якимось чином із неї вийти, упродовж першого року після відмови від євро кожній із них доведеться витратити на відновлення своєї економіки та фінансової системи близько 40—50 відсотків ВВП. Такі дані, посилаючись на доповідь Національного банку Швейцарії, оприлюднив на вчорашньому засіданні Європарламенту Ян Вінсент–Ростовський — міністр фінансів Польщі, яка зараз головує в ЄС. Надалі витрати «слабких ланок» становитимуть до 20% від ВВП, що неминуче вдарить по економічному зростанню та ринку праці й, зрештою, спричинить серйозні політичні наслідки для всього Євросоюзу.

Неспокій, викликаний на фінансових ринках заявами про можливі ротації в єврозоні, вчора обернувся катастрофою одразу для трьох великих французьких банків: BNP Paribas, Societe Generale и Credit Agricole, акції яких одразу впали в середньому на 10 відсотків (а з лютого падіння сягнуло вже 53—65%), внаслідок чого агенція Moody’s знизила їх кредитний рейтинг. Уряд Греції та різні комерційні структури заборгували Societe Generale 6,6 мільярда євро, BNP Paribas — 8,5 мільярда, а борги банку Credit Agricole сягнули вже 27 мільярдів євро. Як наголошують експерти, надалі така доля може чекати й інші великі банки єврозони.

«Цеглина» допомоги

Спостерігаючи за тим, як Європа дедалі більше заплутується в тенетах фінансової кризи, на допомогу їй вирішили прийти БРІКС (Бразилія, Росія, Індія, Китай та Південно–Африканська Республіка, яка приєдналася до цієї групи країн зі стрімким розвитком економіки в лютому цього року). Як заявив міністр економіки Бразилії Гвідо Мантегі, 23 і 24 вересня країни БРІКС планують паралельно із засіданням Міжнародного валютного фонду провести зустріч, на якій обговорять варіанти підтримки ЄС. Щоправда, підтримати цю ініціативу живою копійкою готові далеко не всі учасники «цегляної» (від співзвучності з англійським словом bricks — «цегла») абревіатури. Скажімо, російський уряд, за даними іспанської газети El Paіs, таким бажанням зовсім не палає. Натомість Китай, який, з одного боку, давно намагається диверсифікувати свої численні валютні інвестиції, а з іншого — побоюється падіння попиту на китайські товари, одним із найбільших споживачів яких є саме європейська спільнота, уже проводить переговори з Грецією, Португалією, Іспанією та Італією про порятунок їхніх боргових ринків.