Клієнт уже «тепленький»

14.09.2011
Клієнт уже «тепленький»

Джеймс Камерон і Росія: кроки назустріч. (Фото Рейтер.)

«Судячи з наших облич, російсько–британські відносини не дуже заморожені. Такі собі цілком тепленькі». Так напівжартома–напівсерйозно оцінив результати візиту прем’єр–міністра Великої Британії Джеймса Камерона до Росії її президент Дмитро Медведєв. Глава уряду Об’єднаного Королівства приїхав до Москви вперше після скандального вбивства офіцера ФСБ Сергія Литвиненка. Він, нагадаємо, прийняв британське громадянство й різко критикував російську владу, за що жорстоко поплатився: у листопаді 2006 року його отруїли радіоактивним полонієм–210. У цьому злочині прокуратура Британії звинувачує росіянина Андрія Лугового, який згодом став депутатом Держдуми. Незважаючи на численні запити, Росія відмовилася видати Лугового британському правосуддю.

Попри те, що ця справа залишається у списку «розбіжностей» між двома країнами, візит Камерона до РФ аналітики вважають принаймні «не провальним». «Звісно, проблеми у відносинах між владою наших держав залишаються, і ми працюємо над цими питаннями, але не бачимо причин, чому б паралельно не укріплювати взаємини в інших сферах», — заявив прем’єр–міністр Британії, пояснивши, що має на увазі «торгівлю, культуру, співробітництво в організації Олімпійських ігор, бізнесові зв’язки» тощо. При цьому, як зазначає Бі–Бі–Сі, про відновлення контактів між спецслужбами, заморожених після убивства Литвиненка, не може бути й мови. Але Росію це «не напружує». «Те, що позиції обох сторін у конфліктних питаннях не змінилися, не має заважати зміцненню ділових та культурних зв’язків між нашими країнами. Нам усім треба навчитися з повагою ставитися до наших правових устоїв», — зауважив Дмитро Медведєв, нагадавши, що Росія, згідно зі своєю Конституцією, «ніколи не видасть своїх громадян іноземним державам для слідства й суду».

На цьому «розбіжності» між Лондоном та Москвою не вичерпуються: у Кремлі й на Даунінг–стріт, зокрема, по–різному підходять до резолюції Ради Безпеки ООН щодо Сирії. Росія вважає, що цей документ має бути адресований обом сторонам внутрішнього конфлікту — президенту Сирії Башару Асаду та опозиції, тоді як Британія вважає режим Асада однозначно нелегітимним, тож звертатися до нього не бачить сенсу.

При цьому одним із найбільших здобутків «розмороження» двосторонніх відносин британські оглядачі вважають переговори глав держав щодо співпраці між компаніями «Брітіш петроліум» та «Роснєфть».

Проте без дрібного скандалу все ж не обійшлося: із офіційного перекладу промови Камерона «випадково» випала фраза про Грузію. Глава британського уряду наголосив, що треба «забезпечити безпеку й виконання Росією та Грузією умов договору 2008 року про припинення вогню в повному обсязі», але в російському варіанті виступу Камерона на сайті Кремля ці слова чомусь зникли. У прес–службі Медведєва пообіцяли «розібратися».

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>