Тест на вірність

Харківські політики наразі ще не помітили на теренах області «масованого ідеологічного й технологічного десанту», який, за словами лідера партії «Україна майбутнього» Святослава Олійника, прибув до південно–східних регіонів України для «підтримки Путіна проти Януковича». Ні листівок iз відповідним текстом, ні збору підписів симпатиків прем’єр–міністра РФ на Харківщині помічено поки що не було. Більше того, харківські політологи переконані: слобідський мегаполіс у сенсі любові до всього російського — не зовсім типовий Схід, тому навіть якщо «запутінський» десант і з’явиться незабаром, результат його роботи навряд чи принесе якісь результати. «Тут ніколи не було знавіснілих проросійських рухів, — каже політолог Ігор Поліщук. — Харків — це, швидше, «річ у собі», місто з поміркованим українським менталітетом».

А з політичним шаленством посланців Росії харків’яни вже добре знайомі. Політолог Олександр Романюк пригадав, як на президентських виборах 2004 року в регіоні активізувалися представники Московського патріархату, що з неабияким фанатизмом проголошували антинатовські лозунги. Тоді їх сповна видав нехарактерний для Слобожанщини російський акцент. А зараз до міста нерідко навідується депутат Держдуми РФ Костянтин Затулін, пропагуючи ідею формування «южноросійського народу», до якого, окрім Кубані, він зараховує й Україну. Але, за словами політолога Романюка, навряд чи хтось у Харкові всерйоз сприймає подібні агітки.

У свою чергу політолог Володимир Нікітін не заперечує наявність впливу сусідньої пропаганди на свідомість жителів південно–східних регіонів України. Але пов’язує його не з діями ідеологічних десантів, а з цілеспрямованою компанією, яку ведуть проти України російські ЗМІ. І оскільки жителі Лівобережжя й досі за звичкою дивляться російські телеканали, факт дискредитації української влади наразі заперечити важко. Такий виклик пан Нікітін називає вкрай складним і радить офіційному Києву якнайшвидше визначитися з політичними пріоритетами. Тобто зробити нарешті остаточний вибір між Росією та Європою і вже виходячи з цього будувати діалог iз північно–східним сусідом.