З рибалками спілкувався речник ГПУ Юрій Бойченко (праворуч). (Фото з сайту «Оглядач».)
Кілька днів поспіль будівлю Генпрокуратури на Різницькій пікетували два десятки хмельничан. Завдяки брифінгу Генпрокурора, який проводився наприкінці минулого тижня, дізнатися про вимоги пікетувальників змогли й журналісти. Люди з плакатами закидали звинувачення у корупції не абикому, а своєму «губернатору» — голові Хмельницької облдержадміністрації Василю Ядусі.
Йдеться про найпотужніше рибне господарство регіону — «Хмельницькрибгосп». Люди розповідають, що на загальних зборах акціонерів звільнили колишнього директора рибгоспу Віталія Коцюбу. Яким же було їхнє здивування, коли невдовзі вони дізналися, що активи підприємства невдовзі були виведені на спеціально створене для цієї афери підприємство «Поділля».
За словами нинішнього директора «Хмельницькрибгоспу» Олександра Пащенка, його попередник зміг провернути цю комбінацію за сприяння «губернатора» та одного із заступників Агентства рибного господарства України. «Після цього незаконно виведене майно разом із водоймами передали у користування шести ТОВ, серед засновників яких є донька пана Ядухи, брат першого заступника «губернатора» та брат першого заступника голови Агентства рибного господарства, — обурюється пан Пащенко. — Нині вони намагаються виловити рибу на наших ставах, зариблених нами ж!».
Приїхати до Києва людей змусило те, що, незважаючи на аудиторські перевірки КРУ та інші докази, жодної кримінальної справи на Хмельниччині так і не було порушено. Тож рибалки звертаються до Генпрокурора Віктора Пшонки з вимогою припинити злочинну бездіяльність Хмельницької обласної прокуратури, працівники якої ніяк не реагують на їхні звернення щодо припинення безміру посадовців облдержадміністрації та притягнення винних до відповідальності.
З людьми також поспілкувався речник ГПУ Юрій Бойченко, за дорученням якого представників акціонерів та працівників ВАТ «Хмельницькрибгосп» прийняв старший прокурор Денис Дерюгін. Люди передали йому документи, що підтверджують протизаконні дії чиновників. До речі, під час брифінгу Генпрокурора Пшонки пан Бойченко у присутності преси доповів деталі цієї «рибної» справи, тож очільник Різницької узяв її під свій особистий контроль.
Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>
Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>
Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>
Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>
