На всю мою велику Україну
Вiд замкiв й вiл гнiтюча пада тiнь,
Бо в статках їхнiх i у їхнiх стiнах
Лежить жертовна праця поколiнь.
Цинiзму бiльшого
нiде не знайдеш,
Як на теренах нашої землi —
Сидять пани новiтнi на мiльярдах
І мруть з лейкозу дiточки малi.
Мигтiє часто кадр
документальний
Про розкiш новоявлених панiв.
О, Боже мiй, чом ти мечем
каральним
Не полоснеш по зграї упирiв?
Це ж бо свої «моголи» i «татари»
Могил посiяли ряснi ряди —
Вже кладовищенськi
страшнi гектари
Сягнули аж на орнiї ґрунти...
Понад Днiпром дорогою святою
Палаци, замки, вiли осяйнi,
Коли ж вони поплинуть за водою?
Скажи, великий Боженьку, менi.
Пробiг очима по рядочках вiрша
І виникло бажання дописать —
Надiятись на Бога можна, звiсно,
Але й собi не треба плохувать.
Бо доки долетить твоя молитва
Помiж молитв рясної множини.
Поглинуть нас
ординцi ненаситнi —
Не проти ночi згаданi пани.
Павло БОЙКО
Київська область