ПАРЄворотів не буде. Чи будуть повороти?

      Позавчора завершився тижневий «тур» Україною співдоповідачів Парламентської Асамблеї Ради Європи Ренати Вольвенд та Ханне Северінсен. У порівнянні з попередніми, січневими, ці відвідини були для доповідачок значно спокійнішими. Панове Корчинський та Джангіров уже не називали європейських гостей у «темниковому» телеефірі «старушенціями». А представники влади приділяли Вольвенд та Северінсен більше уваги (щоправда, їм не вдалося погомоніти з Президентом, хоча це й входило в план поїздки), намагаючись усюди, де можна, підстелювати європейкам «килимки» демократії. Як наслідок — доповідачки поїхали з України з думкою, що в українців «є всi можливостi, щоб провести бiльш чеснi i прозорi вибори». При цьому Ханне Северінсен, яка висловила цю фразу, додала: «Вибори будуть чесними, якщо вони (політики. — Авт.) дотримають своїх обiцянок». А обіцянок, як і запевнень у невідворотності демократизації, доповідачкам наговорили багато.

      Найвисокопоставленішим чиновником, який прийняв доповідачок, був Прем'єр-міністр Віктор Янукович. Як розповіла на прес-конференції Ханне Северінсен, Янукович «готовий був пообіцяти провести чесні вибори». Він, за повідомленням прес-служби Кабінету Міністрів, сказав, що звик грати лише за чесними правилами. Окрім того, Янукович обіцяв гарантувати для журналістів свободу висловлювань.

      Власне, вибори були найголовнішою темою розмов Северінсен та Вольвенд із українськими політиками. Ця тема обговорювалася і з головою Центрвиборчкому Сергієм Ківаловим, з Головою Верховної Ради Володимиром Литвином, з лідером «Нашої України» Віктором Ющенком, з міністром закордонних справ Костянтином Грищенком, представниками Комітету виборців України тощо. На основі розмов і спостережень доповідачки мають підготувати рекомендації для України. Зокрема, як розповіла Северінсен, вони стосуватимуться необхідності оновлення реєстру виборцiв, впровадження комп'ютерної системи пiдрахунку голосiв, необхiдності навчання представникiв регіональних виборчих комісій. Частину цих рекомендацій влада обіцяла вирішити вже найближчим часом. Приміром, Голова Верховної Ради Володимир Литвин доручив апаратові парламенту розробити програму тренінгів для членів «рядових» дільниць. А заступник глави Адміністрації Президента Василь Базів запевнив, що найближчим часом МЗС має почати розсилати офіційні письмові запрошення іноземним спостерігачам.

      Словом, цей візит до України для Северінсен та Вольвенд видався не таким провальним для української влади, як попередній. «Інспектори» навіть розповіли, що українське питання не будуть заслуховувати на літній сесії ПАРЄ. Хоча, скажімо, ще місяць тому, після виборів у Мукачеві, внесення «українського питання» до порядку денного сесії видавалося неминучим. Звичайно, багато пунктів лютневої резолюції ПАРЄ залишаються невиконаними (це передусім стосується стану зі свободою слова та подальшим проштовхуванням політреформи). Але старання влади — починаючи з відставки Нусера і завершуючи тоном телевізійних новин (до речі, Северінсен і Вольвенд побачили «темник» зі своїми іменами на виставці у ВР і назвали практику «темникофілії» недопустимою) — виявилися недаремними. Северінсен закликала журналістів «слідкувати і повідомляти, чи так воно (обіцянки і задекларовані ініціативи влади. — Авт.) відбувається насправді». Таким чином, «українського питання» і, борони Боже, санкцій з боку ПАРЄ наразі не буде. Принаймні до осені, коли в Україну знову завітають співдоповідачі моніторингового комітету ПАРЄ. Вони приїдуть сюди за певний час до президентських виборів і власне на вибори.