Експерти журналу «Корреспондент» визначили ТОП–100 найвпливовіших українців.
Спершу — кілька зауважень щодо методики. До списку бізнесменів, урядовців, політиків «затесалося» три спортсмени, шiсть представників творчої інтелігенції, ще дехто, хто не має реального впливу на наше життя. Ну на що може вплинути в Україні хороший футболіст А. Тимощук, який живе в Німеччині? Чи А. Шевченко, Володимир Кличко, телеведуча К. Осадча, не відомий широкому загалу художник А. Криволап? Вони не є впливовими, скоріше, популярними. Треба розділити номінації, а список популярних формувати за допомогою соціологічного опитування. Віталій Кличко представлений як спортсмен, але вплив має як лідер партії. О. Кохан, названий «представником кінематографа», є діячем кінобізнесу, а справжні кінематографісти (С. Лозниця, М. Врода, Б. Ступка) — поза списком. Три церковнi ієрархи, три письменники, два музиканти мають вплив на духовну сферу, реальний їхній вплив на стан справ у країні не є очевидним, він принаймнi непрямий. Певний вплив на суспільну думку мають тележурналісти та власники телепроектів політичних шоу С. Шустер і Є. Кисельов. Але ж вони не є громадянами України! Якщо на це не зважати, то до найвпливовіших українців треба зарахувати Медведєва з Путіним.
Щодо місць у списку, то доводиться довіритися журналу, хоча є запитання: невже Володимир Кличко впливовіший за І. Акімову, а І. Калетник за О. Єфремова? Утім ієрархія не так важлива, а із загальною картиною, одержаною за експертними оцінками, можна погодитися — і щодо першого місця у рейтингу, і щодо панівного впливу «регіоналів». Із сотні найвпливовіших 49 входять у «золоту сотню» найбагатших, це зрозуміло. На чільних місцях у списку — чиновники та бізнесмени. В Україні бізнес іде у владу, а влада є бізнесом, це й називається олігархією. Якщо і є бізнесмени без влади, то чиновники майже всі задіяні у сімейному бізнесі.
Перше місце впливовості Президента взагалі є природним, але у Віктора Федоровича надто сильне бажання бути першим серед перших, для того змінювали Конституцію, встановлювали «порядок». Він хоче виглядати «наймилішим, найрум’янішим і найбілішим» у всьому, навіть як письменник видав книжку англійською мовою (Брежнєв і Кучма «творили» російською). Небезпечним для демократії є засилля «регіоналів» у списку, воно стало можливим після встановлення «порядку» та «стабільності». Серед першої десятки — тільки один представник опозиції, а серед сотні — їх 11. У попередні роки діти президентів не потрапляли до списку впливових, а нині здобуло підтвердження прислів’я про яблуню та яблучко, яке відкотилося недалеко: на 30–й сходинці — О. Янукович. Для Президента бізнес заборонено, а син має право і на успішний бізнес, і на вплив.
У ТОП–100 — усього 9 жінок. Це також свідчить, як далеко нам до Європи. Більшість впливових — родом із Донбасу, що став кузнею кадрів; це вони несуть нам «порядок» і «стабільність». Окрім засилля «регіоналів», вражає те, що вплив на суспільство мають лише політики та бізнесмени, хай є там і безпартійні чи опозиційні, лякає їх кількість — 85%. Тільки багатство і влада не можуть бути стимулами розвитку суспільства, країни. У списку нема профспілкових, громадських діячів, бо нема в нас справжніх незалежних профспілок, нема масових екологічного, правозахисного руху, за охорону пам’яток, інших рухів. Нема в рейтингу жодного вченого, хоча наші біологи, астрономи, фізики, авіаконструктори, радіотехніки, ракетники знані у світі, нема артистів, архітекторів, представників класичної музики. Якщо вони не мають впливу, хоча б на уми, мрії молоді, перспективи суспільства сумнівні.
Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>
На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>
Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>
Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>
Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>
