Зелена зона з багряним слідом

30.08.2011
Зелена зона з багряним слідом

Перерита технiкою дiлянка пiсля «бойових» дiй. (Фото Юрія САПОЖНІКОВА.)

На Троєщині, на території 11–го мікрорайону, після трирічного затишшя знову взялися зводити багатоповерховий торговельний комплекс. Ініціативна група мешканців запевняє: забудовник «Київміськбуд» сфальсифікував результати громадських зборів, відтак про багатоповерхівку не може бути й мови.

Тепер же пристрасті вирують не на жарт — нещодавно на конфліктній території відбулися серйозні сутички. За словами мешканців, більше сотні охоронців влаштували облогу майданчика, застосовуючи проти активістів вогнегасники, арматуру та каміння. Одній пенсіонерці розбили голову. На місце подій довелося навіть виїжджати очільнику міськдержадміністрації Олександру Попову.

І хоч нині конфлікт на «стадії примирення», будівельний паркан знесено, прокуратура зробила припис, а Попов обіцяє вберегти територію від «Київміськбуду» (на якій, до речі, вже нiбито залили бетонну «подушку»), мешканці чиновникам не вірять і підозрюють, що голова КМДА просто займається перед­виборчою агітацією.

Є й інша версія — будувати будуть, але за кошти австрійського інвестора. Трохи згодом.

 

«Довгий постійно викреслював наше питання»

На пустирі, обмеженому вулицею Маяковського та бульваром Висоцького, — як після бойових дій. Плити бетонних доріжок, якими місцеві мешканці прямували від переходу до свого будинку, побиті, дерева, що ледь встигли досягти людського зросту, викорчувані. Територія перерита технікою, подекуди засипана піском та дрібним щебенем. Ще кілька днів тому вся ця місцина була огороджена будівельним парканом. Місцеві говорять, що будівельники встигли влаштувати бетонну подушку під фундамент будівлі, яка тепер засипана піском, а ще розповідають історію про те, як тиждень тому, в понеділок, «головний у місті» Олександр Павлович мало не отримав каменем у голову. Начебто від охоронців «Київміськбуду», які трохи раніше виходили на людей з арматурою, «гасили» нещасних вогнегасниками та в натовп кидали шматки будматеріалів. Про початок історії будівельного конфлікту «УМ» розповіла Елла Бахмач, член ініціативної групи мешканців 11–го мікрорайону.

«Рішення про передачу землі в оренду «Київміськбуду» під будівництво житлового комплексу з об’єктами обслуговування винесла Київрада у жовтні 2007 року. Але у відповідях чиновників, які ми отримали, йдеться, що планувалося будівництво ще у 2001–му», — говорить Елла Пилипівна. За її словами, вперше будівельний паркан «Київміськбуд» встановив три роки тому. Тоді на ділянці вже було два дитячі майданчики, прокладено бетонні доріжки та висаджено кущі — люди й не знали про передачу в оренду ділянки. «Усе це знесли, огородили, а ми почали протестувати. Забудовник сфальсифікував протокол громадських слухань — в них взяло участь близько двох десятків людей, які нібито висловилися «за». А коли збори організували ми — з кількома сотнями людей — результат був зовсім інший... Забудовник ініціював збори мешканців і через рік, але люди знову були проти. Ми зібрали більше тисячі підписів і звернулися в Київраду, аби переглянули питання про передачу в оренду землі, але Довгий постійно це питання з порядку денного викреслював...».

«Класика жанру»: арматура і каміння

«Київміськбуд» 17 серпня почав діяти рішуче і з натиском. Місцева мешканка Надія розповіла «УМ»: «Приїхало кілька мікроавтобусів, iз них вийшли міцні хлопці, оточили майданчик. Нікого, крім будівельників у спецодязі, не пустили в це оточення. А потім швиденько встановили металевий паркан. Люди стали загороджувати шлях КамАЗу, я теж намагалася завадити, але мене відштовхнули. Ці молодики сказали, що не з Києва, а приїхали так гроші заробляти».

Наступного дня кілька громадських організацій зголосилися підтримати місцевих мешканців, які вирішили влаштувати акцію протесту проти забудови. «Штаб оборони Києва» розповсюдив повідомлення: «Зупинимо варварське нашестя! Кияни мають право спокійно жити, без страху ходити своїм двором, гуляти з дітьми. Покажемо забудовнику справжній Ш.О.К.!». Однак «шок» насправді показали не мешканці й не активісти, а заробітчани–охоронці.

За словами голови організації «Коаліція учасників Помаранчевої революції» (КУПР) Сергія Мельниченка, на акцію зібралося близько 300 людей, було багато дітей. Кілька мітингувальників виступили з радикальними закликами. «Діти взялися за руки і пішли до паркану, їх обігнав чоловік і спрацювала психологія натовпу — всі пішли за ним, — розповідає «УМ» пан Сергій. — Щойно наблизилися до огорожі, з–за паркану почали «оборонятися» з порошкових вогнегасників, коли закінчився порошок, полетіло каміння. Є відеозапис, і зафіксовано, що першими почали охоронці». Сергій Мельниченко говорить, що далі почалося взаємне «перекидування камінням»,з найближчих будинків надійшло «підкріплення», людей стало вже 500—700. «У людей навіть цілитися не треба було. Хочеш не хочеш, але в когось влучить», — говорить голова КУПРу.

Відео очевидця, викладене на «Українській правді», просто вражає: кілька хвилин у людей летить каміння, під ногами розбиваються пляшки, чоловік із рупором звертається до правоохоронців, аби вони втрутилися, а ті мовчки спостерігають. Далі лунає команда цього ж чоловіка ламати паркан.

«Люди стали проламувати металеву огорожу. У молодиків закінчилося каміння — полетіли пляшки та арматура. У цей час наїхало кілька автівок iз міліціянтами Деснянського райвідділу. Вони намагалися оточити паркан, але за командою молодиків відійшли від заваленої секції, звідти вискочили охоронці зі шматками арматури, на кінцях яких були приварені болти, і стали бити найактивніших. Крім цього, від каміння постраждала одна літня жінка. Їй розбили голову (факт травмування жінки «УМ» підтвердила і Елла Бахмач. — Авт.). Близько десятої вечора приїхало два автобуси з «беркутівцями», мітинг закінчився, а охоронці втихомирилися».

Попов під «роздачею»

Активісти розповідають, що наступного дня мали робочу нараду із головним архітектором столиці Сергієм Целовальником та президентом компанії «Київміськбуд» Михайлом Голицею. Позиція і першого, і другого була такою: гроші вклали, то дві 22–поверхові «свічки» зводити не будемо, а от торговельно–розважальний комплекс будувати треба.

«З’ясувалося, що дозвіл на будівництво у забудовника закінчився у 2010 році, — розповідає Сергій Мельниченко. — Але Целовальник приніс довідку інспекції Держбудконтролю, де вказано, що дозволи, які видані до набрання чинності нового закону про містобудівну діяльність, вважаються чинними. Але ж ситуація така, що дозволу не було вже як такого — термін його дії сплив. Далі почалися «торги»: людям стали пропонувати на тому місці театр, РАГС чи басейн. Але ж навіть якби люди погодилися — нема гарантії, що чиновники дотримаються слова. Відтак питання зависло у повітрі, сторони підписали зобов’язання, що до 24 серпня «Київміськбуд» не веде будівельних робіт, а мешканці не ламають паркан».

А тим часом, як розповідає мешканка Надія, охоронці насипали під огорожу пісок, чим забезпечили паркану додаткову стійкість, а поверх паркану натягли колючий дріт. Сергій Мельниченко додає, що дріт був специфічного типу — ріжучий, заборонений міжнародними конвенціями, причому «Київблагоустрій» після бійки видав припис про демонтаж огорожі.

Того ж дня на місце розбрату прибув представник «Київблагоустрою», який, утім, не зміг потрапити за огорожу, а згодом і сам голова КМДА Олександр Попов із делегацією. Щойно люди з чиновниками підходять до огорожі — охоронці знову застосовують вогнегасники, у білій хмарі опиняється й очільник КМДА. «Попов від несподіванки відскочив убік, — розповідає Сергій Мельниченко. — У цей же час до огорожі під’їхав екскаватор із «Київблагоустрою», йому розбили скло. Потім почалися переговори Попова із головним охоронцем (до речі, тим же, що і на скандальному будівництві на Гончара) — говорили, як давні знайомі... Після цього дві секції екскаватор зніс, люди стали спілкуватися з головою адміністрації. Скоро демонтували весь паркан. Молодчики, техніка і будівельники роз’їхалися».

«Попов запитав, що ми хочемо на цьому місці. Ми відповіли, що сквер, — говорить Елла Пилипівна. — На цьому місці, у принципі, він і був — травичка, лавки, молоді деревця. Є позитив: місцевий прокурор видав припис про припинення будівництва. Але на цьому не можна зупинятися: ми вимагатимемо внести на сесію Київради питання, щоб відібрати у «Київміськбуду» ділянку, яка зараз у його оренді. Попов пообіцяв посприяти, але це тільки слова».

Перемога австрійського інвестора чи піар Попова?

Цими ж днями компанія «Київміськбуд» подала на своєму сайті повідомлення, у якому обґрунтовує законність зведення комплексу на будівельних ділянках 72, 73, 74 на житловому масиві Вигурівщина—Троєщина, 11. І аргументує це тим же Законом «Про регулювання містобудівної діяльності». А от сутичкам охоронців із мешканцями надає свою оцінку: «17—18 серпня 2011 року групою осіб неодноразово робилися спроби знищення паркану будівельного майданчика, вчинялись насильницькі дії до працівників, які працювали на будівельному майданчику, в тому числі кидання каміння. Такі дії призводять до загрози життю та здоров’ю людей, знищенню майна та протидії законній господарській діяльності. «Київміськбуд» направив заяви про злочин до Управління з боротьби з організованою злочинністю».

Журналіст «УМ» протягом двох днів намагався з’ясувати, як далі буде діяти компанія, чи готова вона відмовитися від будівництва і коли на майданчик може повернутися техніка. На жаль, прес–служба весь цей час «узгоджувала» коментар із керівництвом і відповіді не надала.

Через необґрунтовано складну бюрократичну схему отримання коментарів і пояснень від місцевих адміністрацій офіційної відповіді від деснянських чиновників «УМ» теж не отримала. Однак наше джерело в ДРДА надало наступну інформацію: місцева влада зацікавлена в тому, щоб «Київміськбуд» відступив від будівництва, бо чиновники знайшли австрійського інвестора, який готовий компенсувати витрати забудовника і звести свій розважальний центр. Відтак прокурор, який видав припис про припинення будівництва і місцевий «Київблагоустрій» відстоюють не інтереси людей, а інтереси іншого «грошового мішка».

Тим часом депутат від київського БЮТу Олександр Бригинець говорить, що будівництво на Маяковського насправді й не планувалося. На його переконання, Попов просто шукає механізми власної популяризації. «Від добудови мостів і розв’язок рейтинг голови КМДА (а значить, і Партії регіонів) не зростає. Тому влада діє точковим методом: вибрали найбільший масив — місце, де найбільше виборців. Переконаний, що на Троєщині був спектакль, який приурочили до Дня Незалежності. На жаль, жертвами стали кияни — кого обікрали, кого побили, кого обдурили... Чому КМДА не може припинити будівництва на «Театральній», Пирогова, Гончара? Створюють комісії, пишуть Президенту, подають до суду, обіцяють, заявляють, а будівництво триває. Попов пояснює, що в нього немає важелів впливу, що потрібно платити забудовникам компенсації, а грошей немає... А тут раптом сміливо, рішуче він забороняє будівництво на Маяковського і проголошує перемогу», — дивується депутат.

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>