З «підкови» — на «депутатський трамплін»

23.08.2011
З «підкови» — на «депутатський трамплін»

«Підкова» всього лише за кілька днів до візиту Прем’єра: аби встигнути до урочистого відкриття, порядок на дорозі наводили і вдень, і вночі.

...На свіжопокладений асфальт новозбудованої естакади поблизу моста Метра вчора в обід прибув кортеж Прем’єр–міністра України Миколи Азарова. Високопосадовець до Дня Незалежності відкрив транспортну розв’язку — одну з двох, яка має суттєво полегшити життя автомобілістів, що рухаються з південної околиці столиці до її центру і найстарішого району Подолу.

Ті, хто їде з Лівого берега мостом Метро, пам’ятають, скільки часу і нервів «з’їдав» у них лівий поворот на Набережне шосе. Затори у цьому місці вистроювалися кілометрові! Містобудівники взялися розв’язати проблему, спроектувавши підковоподібний з’їзд із моста, що проліг над дорогою. Кілька літніх місяців, коли велося будівництво, щоправда, перетворили життя водіїв на пекло, але майстри керма не скаржилися на долю, а навпаки, коментували ситуацію досить оптимістично — мовляв, краще трохи потерпіти, але потім нормально пересуватися містом. За свою форму дорожня розв’язка ще до відкриття отримала назву «підкова».

Другий «об’єкт Попова» мав би принести радість усім, хто вирушає із Києва до Кончі–Заспи, Обухова, а звідти на Черкащину та далі у південно–східному напрямку від столиці. На перехресті Столичного шоссе (у яке переходить Набережне шоссе) з проспектом Науки вирішили збудувати естакаду. Найбільшу вигоду від нововведення отримають водії–«далекобійники», які їдуть із Лівобережжя на південь країни, та ... чиновники і депутати різного роду, що проживають в елітних котеджах Кончі–Заспи. Тож народна назва естакади — «депутатський трамплін» — звучить цілком логічно. «Трамплін», до речі, мають відкрити сьогодні.

На думку скептиків, утім, обидва об’єкти панацеєю від «фірмових» київських заторів не стануть. Адже, полегшивши життя водіїв в одному місці, естакада формує проблеми у другому. Скажімо, якщо з’їзд із моста Метро відтепер має бути вільним, то він лише прискорить рух машин, які їхатимуть у бік Подолу і ... накопичуватимуться на Поштовій площі. Нині тут «коркується» транспорт навіть на вихідних, а якщо потік машин не затримає світлофор біля мосту Метро, то Поштова може перетворитися на суцільний «корок». Мерія проблему розуміє і навіть готова частково її розв’язувати. Але тільки частково. Спочатку з Поштової заберуть трамвайні колії, додавши ще одну смугу руху, а повноцінна розв’язка постане у цьому місці тільки після Євро–2012.

Півмірою виглядає і спорудження естакади на Столичному. Первісний варіант розв’язки, від якого, втім, не відмовилися, передбачав будівництво мосту над залізничною колією, що пролягає в кінці проспекту Науки. Через інтенсивний рух потягів на цій ділянці перед шлагбаумом іноді доводиться чекати по сорок хвилин. Але міст над колією, а відповідно, і розширення вузької і серпантиноподібної ділянки проспекту Науки у найближчих планах мерії немає. «Після Євро–2012», — пояснили вони журналістам. Сама ж естакада, звичайно ж, прискорить пересування у бік Кончі–Заспи і дозволить обминути принаймні один світлофор.

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>