Посадити непокірного? ЄСть!

Олесю Беляцькому в мінському СІЗО висунуто звинувачення в ухилянні від податків. Згідно з ч. 2 статті 243 кримінального кодексу Республіки Білорусь — «в особливо великих розмірах». Санкції за цією статтею дозволять покарати керівника правозахисного центру «Весна» тюремним ув’язненням терміном до 7 років із конфіскацією майна. Сума, яку, на думку правоохоронних органів Білорусі, правозахисник не заплатив до держбюджету, дорівнює приблизно 30 тисячам доларів.

Ще в середині червня стало відомо про те, що мін’юст Литви за запитом білоруських колег передав владі Білорусі інформацію про литовські рахунки Беляцького. Уже після його арешту 4 серпня з’явилися підтверджені відомості про аналогічний крок польської генеральної прокуратури. Дані про рахунки передавали офіційному Мінську в рамках договору про правову взаємодопомогу між сусідніми країнами. Відомий правозахисник, у минулому демократичний активіст із величезним стажем і не меншим досвідом репресій, Олесь Беляцький став не єдиним громадянином Білорусі, чиї дані Литва, просто кажучи, «злила» режиму Лукашенка. Проте як сталося, що у списках реальних кримінальних елементів влада демократичних країн, які проводять єдину з Євросоюзом зовнішньополітичну лінію, не помітила ім’я відомого опозиціонера? Це стало загадкою навіть для найвищих кіл самих цих країн.

Минулої п’ятниці міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський офіційно попросив вибачення перед демократичною спільнотою Білорусі. А цього тижня причетних до передачі даних — двох відповідальних працівників польської генпрокуратури — було звільнено з посад.

«Весна», позбавлена владою реєстрації (якої безуспішно намагалася домогтися тричі, в тому числі за допомогою Комітету з прав людини ООН), виявилася поза законом. У лютому цього року генпрокуратура Білорусі винесла Олесю Беляцькому попередження, погрожуючи кримінальною відповідальністю за неконституційною статтею 193–1 («діяльність від імені незареєстрованої організації»). Однак розправитися з правозахисниками влада вирішила за допомогою «економічної» статті — очевидно, з тих міркувань, що це більшою мірою дискредитує їх в очах як зарубіжної, так і білоруської громадськості. Адже для мешканців демократичних країн ухиляння від сплати податків є порушенням закону, а білоруси живуть в умовах наростання економічної кризи. Та незважаючи на це за Беляцького вже заступилися сотні співгромадян і західні політики, a організація Amnesty International визнала його в’язнем сумління.

Тим часом днями стало відомо, що через видачу польською стороною рахунків у польських банках під загрозою арешту виявилися ще троє колег Беляцького по «Весні»: Тетяна Ревяко, Валентин Стефанович та Володимир Лабкович. На момент написання цих рядків ніяких репресивних заходів щодо названих людей білоруська влада не зробила, однак, враховуючи те, як розвивалася ситуація навколо «Весни» останніми місяцями, ситуація може змінитися.

Зараз по всій Білорусі відбувається збір поручительств громадян за звільнення Олеся Беляцького (їх уже сотні), а в 17 містах країни подано заявки на пікети на його захист. Проте всі розуміють, що ці акції влада може не санкціонувати.