ШОКова терапія

Учора активісти Штабу оборони Києва (ШОК), що об’єднує кілька громадських організацій, намагалися передати забудовнику, який споруджує багатоповерхівку на вулиці Гончара, 17–23 (це саме за мурами заповідника «Софія Київська»), приписи прокуратури про припинення будівництва. «Ще два тижні тому ми тут збиралися і попереджали забудовника про необхідність зупинити будівництво. Проте, як бачите, воно й зараз успішно триває», — каже один з активістів. Нагадаємо, що через це скандальне будівництво Україна вже отримувала попередження ЮНЕСКО про те, що Софію можуть виключити зі списку всесвітньої спадщини.

«Комісія, яку було створено на вимогу Прем’єр–міністра Миколи Азарова, дійшла висновку, що це будівництво становить небезпеку для Софії Київської, — додає Ірина Никіфорова, координатор громадської ініціативи «Кияни проти руйнації Києва». — Члени комісії зазначили, що будівництво треба негайно зупинити і звернутися до Київради з вимогою скасувати землевідведення під нього та до прокуратури. Адже це будівництво спирається на частково сфальсифіковані, а частково недійсні документи. Та поки ці висновки комісії впродовж півтора місяця проходили узгодження в різних міністерствах і відомствах, ми дізналися, що в них було внесено зміни з точністю до навпаки! Забудовники і чиновники, як бачимо, добре попрацювали». Проте активісти мають рішення Київради і столичної прокуратури про припинення будівельних робіт, які й передали охоронцям будмайданчика (з керівництва компанії–інвестора до учасників акції, звісно, ніхто не вийшов).

«При бажанні розібрати це будівництво не є проблемою. Ми маємо приклад Чикаго, де для того, щоб відновити русло річки, розібрали кілька хмарочосів. І ми теж свій Київ відновимо», — запевняє одна з активісток ШОКу. Зокрема, в п’ятницю об 11–й ранку захисники Києва мають намір демонтувати згідно з приписом кількох відповідних комісій будівництво на Богдана Хмельницького, 37б і запрошують усіх небайдужих підтримати цю акцію.

Член ШОКу та громадської організації «Співзахист» Тарас Кінько додає, що киянам давно вже слід перестати бути пасивними. Він дивується, що навіть із сусіднього житлового будинку, який уже постраждав через будівництво на Гончара, 17–23, до вчорашньої акції долучилося лише двоє осіб. «Ми, місцеві мешканці, живемо, мов якісь індіанці в резервації, якою керують чужі сили і якісь заброди, — каже Тарас Андрійович. — Ми бачимо як змінюються кадри в органах виконавчої влади районного і міського рівня. Нам присилають чиновників зі Сходу, який став кузнею кадрів для всієї України. Чому вони не показували свого професіоналізму в Луганську, на Донеччині чи Запоріжжі? Чому вони, зруйнувавши життя там, прийшли руйнувати його сюди? Мені здається, що сьогоднішня ситуація вже виходить за межі звичайної культурологічної діяльності і набуває політичного змісту».