Свій гірше за ворога

Підійшла до завершення довготривала епопея навколо порушеної кримінальної справи проти Бібліотеки української літератури у столиці Російської Федерації та її директора Наталії Шаріної. Як писала «УМ», наприкінці 2010 року тамтешні міліціянти провели у читальні низку обшуків, вилучили звідти сервер, читацькі формуляри й книжки, які влада Москви охарактеризувала як «літературу екстремістського спрямування». Днями, повідомило Міністерство закордонних справ України, кримінальні справи закрили: «Офіційний Київ послідовно доводив російським партнерам необхідність збереження і розвитку важливого осередку української культури і освіти у столиці РФ. Російські судові органи поставили крапку в цій ситуації, закривши кримінальну справу».

Нагадаємо, що російські правоохоронці, у першу чергу, вилучали українську літературу націонал–патріотичного спрямування, тож обшуки були дуже схожі на намагання Кремля припинити діяльність одного з небагатьох українських осередків у Росії. Заступник директора бібліотеки із загальних питань Віталій Крикуненко не виключив і політичної складової, утім каже, що проблема виникла «завдяки» провокації, влаштованій колишнім львів’янином і співробітником бібліотеки, нині звільненого. «Сергій Сокуров викрав iз бібліотеки чотири книги, в тому числі газету «Нація і держава», й передав їх у відповідні органи. Можливо, цікавість правоохоронців у той момент спровокували й події на Манежній площі, тому екстремістів на підставі цього так званого «доносу» вирішили шукати саме в нас», — розповів «УМ» пан Крикуненко.

За його словами, нині бібліотеці повернули сервер, формуляри, а кримінальну справу закрили «за відсутністю складу злочину». Нині співробітники книгозбірні, які, попри численні допити й перешкоди у діяльності, ні на день не припиняли роботу культурного закладу, очікують на повернення і викрадених книг, а заяву до правоохоронних органів про крадіжку Сокуровим направили до міліції. Утім, стверджує Віталій Крикуненко, за Сокуровим водяться й інші грішки, не тільки матеріальна крадіжка: «На всьому інтернет–просторі ви знайдете мільйонні тиражі перекладеної цією людиною на російську мову однієї зі збірок віршів Дмитра Павличка, яка свого часу вийшла тисячним накладом. Причому Сокуров, переклавши Павличка, вказує себе як автора віршів. Ці крадені твори він популяризує як у всесвітньому павутинні, так і в українській пресі. Приміром, цей плагіат друкувала київська газета «2000».

Водночас Наталя Шаріна у коментарі «УМ» підтвердила, що бібліотека подаватиме позов про захист честi та гідності як її керівника, так і, власне, самої установи. Утім розповідати якісь подробиці відмовилася, пославшись на те, що це може мати непередбачувані наслідки. «Наразі наші адвокати уважно вивчають постанову про закриття кримінальної справи. Та, оскільки ми маємо деякі запитання щодо цієї постанови, поки що утримаюся від коментарів. Громадськість обов’язково дізнається про все, але трішки пізніше».