Плов замість борщу

Склад нашої «молодіжки», що позавчора ввечері з перших хвилин вийшов на фінальний матч Меморіалу Лобановського, ледь не на сто відсотків відрізнявся від «старту» команди, яка днем раніше обіграла ізраїльтян у півфіналі. Лише оборонець запорізького «Металурга» Євген Опанасенко знову відіграв два тайми без замін, решта ж нинішньої «основи» або вступила в гру з лави запасних, або взагалі залишилася в резерві. Така ротація зрозуміла. Хоча бажання перемогти на турнірі ніхто у збірній України не приховував, але для тренера важливіше перевірити в бойових умовах усіх запрошених гравців. А Павло Яковенко викликав аж 25 виконавців U–21.

Молодіжну збірну Узбекистану Яковенко напередодні зустрічі назвав серйозним суперником — мовляв, в азіатів задіяні футболісти, старші за його підопічних. І справді, нечисленні вболівальники на стадіоні «Динамо» не побачили суттєвого переважання однієї команди над другою: хоч наші й володіли ініціативою, але до справжньої небезпеки біля воріт гостей справа все не доходила.

Напад «синьо–жовтих» заграв жвавіше після того, як волинянина Євгена Павлова замінив його одноклубник Олексій Бабир, а йому взялися допомагати уже досвідчені Віталій Віценець та Денис Гармаш, що теж вийшли на заміну. Саме Бабир мав найкращий шанс забити в основний час, але на останніх хвилинах гри змарнував вихід фактично сам на сам із голкіпером.

А далі була нервова серія 11–метрових, долю якої вирішила помилка того ж Бабиря. До його удару — восьмого — суперники пробивали пенальті без шансів для воротарів. Наш голкіпер Максим Коваль марно намагався хоч раз вгадати напрям польоту м’яча — пропустив зокрема й «постріл» колеги по амплуа Віктора Мочалова. А в розв’язці саме узбекистанський воротар став героєм матчу, коли парирував удар Бабиря.

«Я задоволений діями всіх футболістів. Хіба що в декого було замало взаєморозуміння з партнерами», — Яковенко після матчу не виглядав надто засмученим. Найважливіші матчі його команди ще попереду.

ТАБЛО

Усі фінали турнірів пам’яті Лобановського

2003 «Динамо» — «Шахтар» — 3:2 (дод. час)

2004 «Динамо» — «Шериф» — 4:0

2005 Польща — Ізраїль — 3:2

2006 Ізраїль (U–21) — Білорусь (U–21) — 2:0

2007 Ізраїль (U–21) — Сербія (U–21) — 2:0

2008 Польща (U–21) — Болгарія (U–21) — 3:0

2009 Україна (U–21) — Туреччина (U–21) — 1:0

2010 Росія (U–20) — Іран (U–20) — 2:0

2011 Узбекистан (U–21) — Україна (U–21) — 0:0 (пен. — 8:7)

Україна: Коваль, Кривцов, Опанасенко, Хомченовський (Гармаш, 46), Петров (Путраш, 46), Павлов (Бабир, 46), Ткачук, Шахов (Віценець, 46), Федотов (Єременко, 59), Богданов (Безус, 59), Гречишкін

Серія пенальті: не забив Бабир

Матч за 3–тє місце. Сербія — Ізраїль — 1:0