Непотоплювана фiгура?
Бiльшiсть читачiв одразу здогадається, що йдеться про мiнiстра освiти, науки, молодi i спорту Дмитра Табачника. Таку славу вiн зажив завдяки десяткам публiкацiй, iнтерв’ю, якi сипляться з нього, як з рогу достатку, i в яких вiн на всi лади паплюжить Україну. Аналiзу публiцистичного доробку мiнiстра присвячено книжку Івана Дзюби «Прокислi «щi» вiд Табачника. Галичанофобiя — отруйне вiстря українофобiї», Дрогобич: «Коло», 2010, на яку й будемо посилатися далi. Іван Дзюба вiдзначає «несхитнiсть Табачника у доведеннi того, що йому треба довести. Аргументiв йому нiколи не бракує, бо вiн їх не потребує. Сказати б, «не вживає». (с. 17). Хоч ця книжка малодоступна, але (поки що) її можна прочитати в бiблiотецi Академiї наук, то розгорнуту аргументацiю книжки переказувати не будемо, але кiлька цитат iз Табачника мовою оригiналу наведемо.