Розкосе обличчя «Варяга»

Учора вранці з порту міста Далянь, що в провінції Ляонін на північному сході Китаю, вийшов у відкрите море, у своє перше випробувальне плавання, перший китайський авіаносець «Ши Лань». Китайські військові заявили, що «проведення ходових випробовувань не займе багато часу, і після їх завершення авіаносець повернеться до порту, де триватимуть роботи з його вдосконалення».

Колись судно, яке стало першим авіаносцем китайського військово–морського флоту, належало Україні. Нагадаємо, нинішній «Ши Лань» — це модифікований і перероблений радянський авіаносний крейсер «Варяг», який після розпаду СРСР згідно з угодою про розподіл флоту відійшов Україні. І довго іржавів недобудованим на миколаївській судноверфі, оскільки у молодої дер­жави не було коштів на його добудову. 1998 року його за 20 мільйонів доларів, тобто за ціною металобрухту, придбала китайська компанія, яка має міцні зв’язки з китайською армією. При купівлі китайці запевняли, що переобладнають корабель у плаваючий розважальний комплекс у Макао. Та коли 2001 року, після довгих суперечок із Туреччиною, яка не давала згоди на проходження металевого велетня через протоку Босфор, «Варяг» таки потрапив до Китаю, його відразу ж відбуксирували у док військово–морської бази міста Далянь для переробки на авіаносець.

Крейсер, який китайці на честь свого легендарного полководця перейменували в «Ши Лань», має 300 метрів у довжину та 73 — у ширину, майже доганяючи за цими показниками найбільші авіаносці США типу «Німіц». Сполучені Штати можуть похвалитися найпотужнішим у світі «парком» авіаносців — їх у них аж 11. Два авіаносці є в Італії, по одному мають Франція, Росія, Індія, Велика Британія, Голландія, Бразилія і Таїланд. Китай, який постійно нарощує свою військову міць, будує на верфі у Шанхаї, за офіційно не підтвердженою інформацією, ще один чи два авіаносці.

На думку військових фахівців, авіаносні крейсери украй потрібні китайцям, щоб отримати перевагу на морі у численних територіальних супереч­ках із сусідами. Різкі заяви з приводу появи у флоті КНР авіаносця зробила Японія. Окрім того, впродовж останніх місяців знову розгорілася китайсько–в’єтнамська суперечка стосовно приналежності архіпелагу малих островів Парасели і Спратли, під морським дном яких містяться гігантські родовища нафти та газу.

Також, на думку експертів, наявність на озброєнні армії авіаносця підносить патріотизм китайців і задовольняє амбіції військового та політичного керівництва КНР. «Символічна значимість цього корабля перевищує практичну», — заявив учора в коментарі агенції Рейтер експерт із китайської доктрини Шанхайського університету політичних наук та права Ні Лесіонь. Один із західних військових експертів розтлумачив агенції «Рейтер», що Китаю знадобиться ще приблизно 10 років, щоб збудувати «почет», тобто групу кораблів супроводу авіаносця, щоб він не був, як тепер, звичайною «качкою» на відкритому морі, яку може підстрелити будь–який мисливець.

Як повідомив державному телебаченню Китаю відставний адмірал Їн Жуо, влада КНР планує збудувати цілу групу авіаносців. Але це важке і довге у часі завдання. Якщо, звісно, не знайдеться ще якась країна, котра віддасть трохи недобудоване за безцінь.

А ТИМ ЧАСОМ...

Після випробувань першого китайського авіаносця Тайвань учора терміново поміняв характеристики своєї найсучаснішої ракети Сюн Фен–3. Як повідомляє агенція «Ассошіейтед пресс», у столиці Тайваню Тайбеї з’явився рекламний плакат із зображенням ракети Сюн Фен–3, що вражає авіаносець. «Це винищувач авіаносців», — пояснює напис на рекламному щиті. Раніше Тайвань уже не раз демонстрував створену своїми силами Сюн Фен–3 і оснастив цими ракетами деякі кораблі своїх ВМС, проте досі тайванські військові ніколи не заявляли, що тактико–технічні характеристики ракети дозволяють їй боротися з авіаносцями.