Невігластво «на коні»

Єдину школу в Україні, де вчителював Василь Стус, «регіонали» позбавили можливості називатися його ім’ям та мати меморіальне погруддя. Під час розгляду цього питання на сесійному засіданні 29 липня із 68 присутніх депутатів Горлівської міськради за встановлення погруддя проголосувало лише 13. Серед них були представники Європейської партії, «Батьківщини» та «Сильної України». Члени інших політичних сил ідею сприйняли вкрай негативно. На адресу видатного поета від представників Партії регіонів лунали закиди на зразок «Стус — бандерівець», «фашист» тощо. Проте у міській раді переконують: це аж ніяк не пов’язано з особистісним сприйняттям депутатами постаті дисидента.

«Так, було звернення на розгляд депутатських комісій, але за нього не проголосувала більшість. І це не тому, що погляди Василя Стуса не збігаються з переконаннями депутатів міської ради чи просто комусь не подобаються. Основною мотивацією відмови було те, що в місті і так належним чином вшановано пам’ять поета, і далеко не в одному місці: у нас є і алея Стуса, й музей, а в самій 23–й школі встановлено меморіальну дошку, обладнано кімнату–музей», — зазначає у коментарі «УМ» начальник відділу культури Горлівської міської ради Тамара Хархадинова. Та річ у тім, що сам музей Стуса є власнiстю Горлівського заводу гумових виробів, а знаки пошани у школі перебувають не в найкращому стані.

Ідею встановлення погруддя представники Горлівської міської організації ВО «Свобода» подали на затвердження міському голові ще наприкінці червня. І мер міста, і виконавчий комітет підтримали рішення і подали його на розгляд депутатських комісій. Ось тут і почалися проблеми. «Більше половини комісій проголосувало за винесення питання на сесію. Але ми були просто шоковані заявою заступника комісії з культури, яка заявила: «Так он же убивал наших, красноармейцев!» — і ця комісія проголосувала проти. Це просто жах, нонсенс, що людині, яка зробила чимало для нашої школи і міста, відмовляються встановити пам’ятник. Але ми не збираємося здаватися, будемо боротися і далі. Наразі подали звернення до організації «Просвіта». На початок вересня плануємо проведення «круглого столу» за участі міської інтелігенції та вчителів 23–ї школи», — розповідає «УМ» голова Горлівської міської організації ВО «Свобода» Ігор Славгородський.

Зазначимо, що всі витрати на погруддя ініціативна група обіцяє взяти на себе. Згодилися допомогти матеріально не тільки члени горлівської «Свободи», а й депутати з інших регіонів, спеціально організований комітет і українська діаспора з Канади. Тобто міський бюджет не матиме жодних витрат.

Колектив школи схвально ставиться до ініціативи «свободівців». «Вони були у нас, ми провели для них екскурсію і дуже вдячні їм за ідею. Стус – людина–вчитель, людина–поет. За той час, коли він у нас працював, ніяких політичних баталій не проводив. Що ж він такого кримінального робив? Діти люблять його, читають, ми випускаємо журнал. Я не бачу нічого поганого в тому, щоб поставити пам’ятник хоча б одному педагогу», — каже вчитель історії Горлівської загальноосвітньої школи I–III ст. №23 Людмила Замойська, яка працювала з Василем Стусом.

ДОВІДКА «УМ»

Василь Стус (1938—1985) — український поет, перекладач, прозаїк, літературознавець, правозахисник, один із найактивніших представників українського руху шістдесятників, Герой України (2005 р., посмертно). За переконання в необхідності української культурної автономії творчість Василя Стуса радянська влада заборонила, а сам поет був на 12 років позбавлений волі. Помер в одиночному карцері в радянському концтаборі біля села Кучино (Пермський край Росії).

У Горлівці працював із 1961 по 1963 рр.