Повість, яка не закінчується

Офіційному Сорочинському ярмарку часів Незалежності вчора виповнилося 12 — 9 серпня 1999 року Кабмін затвердив положення про проведення цього найвідомішого в Україні торговища, а Президент надав йому статус Національного. А українці збираються поярмаркувати на Полтавщині з давніх–давен, і жодні статуси від влади їм для цього не потрібні. Цього року Сорочинський ярмарок вируватиме з 16 по 21 серпня. Характерну для останнього часу традицію ярмаркової шестиденки було вирішено не порушувати, хоча офіційно ярмарок відкриють 17 серпня об 11–й годині.

Відоме далеко за межами України дійство на Жабокрицькому майдані у Великих Сорочинцях, що поблизу Миргорода, присвячують 20–річчю Незалежності нашої держави та ще одному далеко не містечковому ювілею: 180 років тому геніальний уродженець згаданого села Микола Гоголь завершив і «пустив у люди» свою повість «Сорочинський ярмарок». Яка, власне, й дала «гучне» ім’я загалом пересічному торжищу (на той час в Україні відбувалися десятки набагато масштабніших і велелюдніших ярмарків).

Тож цього разу віншуватимуть свого літературного «батька» та його безсмертне творіння ще більше гоголівських героїв. До сценічного відтворення «заглавної» повісті організатори ярмарку долучать не лише професійних акторів: найколоритніші фрагменти, сценки з нього виконуватимуть аматорські театральні колективи, для яких влаштовують спеціальний конкурс. У рамках неосяжної культурної програми триватимуть і традиційні фестиваль народної творчості та імпреза талантів «Золотий млин». Новинкою і водночас родзинкою дійства стануть «повноформатні» українські вечорниці за участю фольклорних колективів Полтавщини, які плекають автентику, та відтворення давнього весільного обряду.

Загалом же майже тижневий марафон пісень, танців, ігор, веселощів на ярмарку триватиме практично цілодобово. Як повідомила «УМ» керівник проекту «Сорочинський ярмарок» Світлана Свищева, до виступів на головній сцені цього року запросили багатьох молодих талановитих виконавців. Зокрема, учасницю «Євробачення» Альошу, переможців та зірочок популярних телевізійних конкурсів (таких як гурт «Діти капітана Гранта», співачки Марія Рак, Еріка та ін.). Водночас на майданчику біля головної сцени презентуватимуть традиційні українські страви — борщ, куліш, галушки, вареники тощо. Кожній із них присвячуватимуть окремий день. До речі, сценічних майданчиків на ярмарковому майдані також побільшає. Один iз них уперше з’явиться біля яток і наметів «дрібних» приватних підприємців (їх вирішили розважити з огляду на те, що ці люди майже не відходять від свого краму).

Сюди ж, ближче до «тилу» торжища, перенесли і старий млин, який залишається офіційним символом Сорочинського ярмарку. На його «вчорашньому» місці вже спорудили новий. Зрештою, «обновок» на Жабокрицькому майдані цього року з’явилося чимало: починаючи з просторого офісу з медпунктом і закінчуючи парковою зоною перед входом на територію ярмарку, клумбами, декоративними та плодовими деревами всередині. За словами Світлани Свищевої, зроблено це для того, щоб, з одного боку, прикрасити цю місцину, чіткіше її зонувати, а з іншого — витіснити несанкціоновані «базарні» доважки, які подекуди перетворювали відоме дійство на таку собі «барахолку» з сумнівної якості товарами, антисанітарією тощо.

При цьому, на переконання розпорядників ярмарку, місць для цивілізованих торгів на ньому не поменшає, скоріше — навпаки. Адже, скажімо, своєрідну візитівку дійства — містечко майстрів — перепланували, розширили й оновили. Передовсім для того, щоб не змішувати «вкупу» ту ж таки торгівлю й виставково–розважальні заходи. Після перебудови стилізованих під старовину павільйонів у кожен iз них завели додаткове електроосвітлення, тож тепер народні майстри зможуть продавати свої вироби практично цілодобово. На садибі Хіврі, де традиційно виступають народні колективи та виконавці, спорудили ще один навіс і встановили достатню кількість лавок. Увечері та вночі її використовуватимуть як своєрідний кінотеатр під відкритим небом для показу улюблених багатьма поколіннями фільмів. Тож на ярмарку не нудьгуватиме, як кажуть, ні старе, ні мале.