І королi, i царi, i султани
Нам споконвiку кували кайдани,
А ми ставали лавами вранцi.
Ми, українцi, впертi повстанцi.
Як до свободи було так далеко,
Йшли в запорожцi, в опришки, в дейнеки. *
Нас не спиняли нi мури, нi шанцi.
Ми, українцi, впертi повстанцi.
Знову кують нам кайдани i ґрати,
Топчуть Вкраїну злодюги мордатi.
І ми стаєм у ряди новобранцiв:
Ми, українцi — дiти повстанцiв.
Нам не потрiбнi мушкети й гармати,
Щоб вражу силу навiки здолати.
Єднiсть i впертiсть — ось наша зброя,
Правда нас зве до безкровного бою.
Хто проти нас — ваше дiло неправе,
Мовчки складiть свою зброю iржаву.
Станем плiч–о–плiч, львiв’яни й луганцi,
Благослови, Україно, повстанцiв.
І ми не матимем права померти,
До перемоги не буде нам смерти.
Нас не зупинять нi мури, нi шанцi,
Благослови, Україно, повстанцiв.
Василь–Юрiй КРИВЕНЬ
с. Пiщани, Львiвська область
* Дейнеки — повстанцi на Полтавщинi часiв нацiонально–визвольної антифеодальної вiйни XVII ст.
Повстаньмо бюлетенями!