І ДЕ той ФОЛТ?

Те, чого так боялися власники доларових «заначок», поки що відкладається: дефолту США, принаймні до кінця цього року, не буде. Як повідомили в неділю ввечері президент Барак Обама та спікер палати представників Джон Бейнер, Білий дім і республіканська опозиція, яка має більшість у Конгресі, досягли–таки компромісу, що дозволить країні уникнути оголошення про неплатоспроможність.

Хепі–енд у цьому вашингтонському трилері був очікуваним: американські політики достатньо відповідальні, щоб не допустити занурення своєї країни в нову прірву економічно–фінансової кризи. «Хоча ще належить провести важливі голосування у Конгресі, я хочу оголосити, що лідери двох партій в обох палатах досягли угоди, яка дозволить скоротити бюджетний дефіцит та уникнути дефолту», — заявив задоволений Обама на терміново скликаній у Білому домі прес–конференції. Щоправда, на той час голосування за підвищення верхньої планки державного боргу ще не відбулося, але аналітики були переконані: обидві палати Конгресу перед обличчям не лише державної, а й світової кризи наплюють на всі розбіжності і врятують країну від дефолту.

Домовленість між політиками двох провідних політичних партій США покладає остаточний кінець багатотижневим суперечкам у справі верхньої межі державного боргу країни. Законопроект передбачає підвищення ліміту заборгованості на таку суму, щоб його не довелося знову переглядати через півроку, як того хотіли республіканці. Ця сума становить приблизно 3 трильйони доларів, що дозволить уряду брати нові позики до початку 2013 року. Тобто до завершення президентських виборів та визначення прізвища нового президента США. Впродовж цього часу майже на таку саму суму планується зменшити дефіцит бюджету країни, але винятково за рахунок урізання урядових витрат. У цьому Обама поступився республіканцям, які виступали рішуче проти планованого демократами збiльшення податків. Хоча голосування все ж буде непростим: республіканцям дуже не подобається, що найбільше від скорочення урядових видатків втратить американська армія — приблизно 800 млрд. доларів, що становить половину її бюджету.

Тим часом азіатські фінансові ринки вчора відреагували на вашингтонську домовленість зростанням головних квотувань і на початку, і на момент закінчення торгів. Таке саме зростання біржових індексів спостерігалося вчора і на європейських біржах.

До слова, прості американці в більшості своїй і не сумнівалися, що до дефолту не дійде. І поки перелякані мешканці України, Росії та інших держав, де найпоширенішою й найнадійнішою валютою залишається долар США, в розпачі перераховували свої «зелені», не знаючи, розмінювати їх на теж ненадійні останнім часом євро чи взагалі переводити в національну одиницю, «піддані» Обами особливого хвилювання не виказували. «Криза? У нас? Уперше чую. Хоча справді, щось там у новинах казали... Але хіба що божевільний може всерйоз боятися, що США доведуть до знецінення свій долар, який залишається головною світовою валютою. Республіканці чи демократи — для тутешніх політиків інтереси держави передусім, тож і ми не хвилюємося», — запевняє домогосподарка одеського походження Ліля з каліфорнійського міста Санта–Барбара.

«Це все політичні ігри. Але ж зрозуміло, що політики дефолту не допустять — це не в їхніх інтересах, — підтримує її колишня киянка Марина, працівниця страхової компанії у США. — Тому не схоже, щоб прості американці цим надто переймалися...»