Вуглевипробування

На шахтi «Суходольська–Схiдна», що в Суходольську на Луганщинi, у п’ятницю о другiй ночi на глибинi 915 метрiв вибухнув метан. У цей час на аварiйнiй дiлянцi лави перебувало 28 гiрникiв. Спочатку рятувальникам удалося пiдняти на поверхню лише 11 гiрникiв, iз них дев’ятеро — без ознак життя. Через кiлька годин рятувальники повiдомили вже про 17 жертв вибуху, а доля ще 11 шахтарiв залишалася невiдомою. За словами одного з рятувальникiв, вибух був такої величезної сили, що деяких людей доводилося збирати буквально по частинах.

Аварiйну шахту відразу оточила мiлiцiя, яка не пiдпускала журналiстiв до родичiв, що прийшли довiдатися про долю рiдних. «Чорний список» оприлюднили лише пiд вечiр. У ньому фiгурувало 28 прiзвищ, а хто загинув i хто лишився в живих, також було невiдомо. Дивом урятувалося лише двоє гiрникiв — 27–рiчний Гуменюк i 39–рiчний Басистий. Їх доправили до Луганської обласної клiнiчної лiкарнi. «Стан обох гiрникiв важкий, в одного — черепно–мозкова травма i отруєння, в iншого — травма живота i розрив нирок», — повiдомив начальник обласного управлiння охорони здоров’я Луганської облдержадміністрації Павло Малиш.

У недiлю поховали 17 iз 26 жертв, наймолодшому з них було лише 19 рокiв. Панахиду за жертвами аварiї, на якiй був присутнiй Прем’єр–мiнiстр України Микола Азаров, вiдправили у Свято–Володимирському соборi. Перед цим Азаров провiв нараду з урядовою комiсiєю, яка дослiджує причини аварiї. За попереднiми даними, у лавi вибухнула повiтряно–метанова сумiш. До розслiдування НП пiдключилася облпрокуратура, порушено карну справу. Деяку яснiсть iз приводу аварiї внiс Президент України Вiктор Янукович, який також прибув на мiсце подiї. «Розглядають двi версiї трагедiї: збiй роботи електрообладнання i вибух унаслiдок проведення напередоднi буровибухових робiт», — заявив Президент.

1 мiльйон — кожнiй родинi

Саме стiльки обiцяє виплатити об’єднання «Краснодонвугiлля», до якого входить шахта «Суходольська–Схiдна», сiм’ям потерпiлих шахтарiв. У вугiльнiй компанiї зазначають, що, крiм матерiальної виплати сiм’ям загиблих, буде надано допомогу в лiкуваннi постраждалих гiрникiв до їх повного одужання. А також в опiкуваннi неповнолiтнiх дiтей загиблих.

Пiсля чергової трагедiї в шахтi, якi в Українi трапляються систематично, знову поновилися розмови про те, чи потрiбне країнi вугiлля такою цiною. Чи не краще купувати енергоносiї за кордоном?

Фахiвцi зазначають, що наразi для України вугiлля — основний вид палива, запорука її енергобезпеки. Адже на свiтовому ринку цiна на нього постiйно зростає i вже набагато перевищила собiвартiсть видобутку, навiть на колись вiдсталих українських шахтах. «Вуглепром уперше за кiлька десятилiть став прибутковим. На сьогоднi цiна коксiвного вугiлля, яке видобувають саме на «Суходольськiй–Схiднiй», становить близько 200 доларiв за тонну. А собiвартiсть видобутку на аналогiчних шахтах — вiд 43 до 54 доларiв за тонну. Рiзниця вiдчутна», — пояснив ситуацiю експерт Юрiй Рижков.

Зрештою, у таких невеликих мiстечках Донбасу шахти — чи не єдиний роботодавець, i у простих городян особливого вибору, де б заробити на шматок хлiба, немає. Тож пiсля кожної такої аварiї вони кажуть: «Нехай пiд землею i небезпечно, проте iншої роботи просто немає».

У самому об’єднаннi «Краснодонвугiлля» пояснюють, що останнiм часом чимало коштiв iнвестували в технiку безпеки, але в НП звинувачують усе–таки сили природи: «Шахта «Суходольська–Схiдна» — одна з найнебезпечнiших у Луганському вугiльному басейнi. Це пов’язано iз раптовими викидами метану».

Експерти підкреслюють, що важливо мати не лише сучасне обладнання, а й сумлiнне ставлення людей до своєї роботи, до технiки безпеки. «Можна вкладати величезнi кошти в обладнання, впроваджувати вiдмiнну технiку, але головним залишається людський фактор. Шахтар чи його начальник, як правило, намагається лише збiльшити видобуток», — каже експерт Сергiй Семенко. Водночас фахiв­цi визнають, що останнiм часом у сферi охорони працi вiдбуваються масовi скорочення. З роботою попрощалися близько 30 вiдсоткiв спiвробiтникiв «Держгiрпромнагляду» — органу, який слiдкує за безпекою на шахтах. «Звiльнили в тому числi й спецiалiстiв, якi вiдповiдають за вугiльну галузь», — каже незалежний експерт iз промбезпеки Андрiй Галач. За його словами, на роботi комiтету негативно позначилася його передача МНС, яка вiдбулася наприкiнцi 2010 року. Тепер, щоб оформити документи, пов’язанi з охороною працi, необхiднi тижнi. Звичайно, не в усiх вистачає стiльки терпiння. А поки жертв страшних аварiй ховають, влада вкотре обiцяє посилити систему безпеки на українських копальнях iз метою недопущення подiбних ситуацiй.

На «Бажанова» — небажана подiя

Того ж злощасного дня о 9.40 ранку у Макiївцi, що на Донеччинi, на шахтi iменi Бажанова також сталася трагедiя, яка забрала життя ще 11 шахтарiв. На поверхнi шахти завалився 70–метровий копр — башта–пристрiй для опускання i пiдйому людей i вантажiв із шахти. Тут на мiсцi одразу загинуло четверо гiрникiв, стiльки ж було врятовано. Доля iнших була невiдома. «З–пiд завалiв було чути голоси двох людей, якi повiдомляли, що пiд ними є ще люди», — доповiдав iз мiсця надзвичайної подiї голова Донецької ОДА Андрiй Шишацький, який прибув туди одразу пiсля аварiї. Пiд час дощiв вода пiдмила копр, i вiн упав, — оприлюднив версiю аварiї очiльник Донеччини. Пiсля НП Прем’єр–мiнiстр Микола Азаров розпорядився перевiрити стан усiх копрiв, якi нинi експлуатують у вугiльнiй промисловостi. Нинi в областi працюють три пiдйомнi установки, за технiчними характеристиками подiбнi до аварiйної. Шахту iм. Бажанова, яка припинила роботу, вiдновлять за 16 мiсяцiв. Усiх шахтарiв обiцяють працевлаштувати в iнших копальнях.

Загалом кiлькiсть жертв пiд багатотонною конструкцiєю — 11, серед них була й одна жiнка — 48–рiчна Тетяна Кузубова. Окрiм двох дорослих синiв, у неї залишилася ще дворiчна онучка та старенька 80–рiчна мати. Усього ж у сiм’ях гiрникiв, якi постраждали пiд час аварiй, без батькiв залишилися 28 дiтей. Сiм’ї загиблих шахтарiв без допомоги не залишаться, пообiцяв Микола Азаров. Ховали макiївських шахтарiв у недiлю та понедiлок.