Благодать під охороною

На підході до Києво–Печерської лаври, де святкову літургію служили московський патріарх Кирил, грузинський католикос Ілія ІІ та предстоятель УПЦ МП митрополит Володимир, впадала в око чимала «армія» правоохоронців. Із метою безпеки перекрили навіть парк Перемоги. Щоправда, всередині монастиря міліції помічено не було — силовики стояли хіба що навколо величезної сцени, побудованої біля Успенського монастиря, щоб максимальна кількість вірян мала змогу бачити святих отців.

Уже о восьмій ранку, за годину до початку богослужіння, площа біля сцени була повністю заповнена. Для великих гостей дорогу до подіуму вкрили квітами та свіжоскошеною травою. Обабіч неї стояли священнослужителі найвищих рангів. Першим приїхав патріарх Грузії, майже одразу потому прибули й Кирил із Володимиром. Зі сцени вони разом привітали вірян; кожен по черзі прочитав молитву. При цьому якщо російський патріарх своїм добре поставленим голосом промовляв так гучно, що його чули навіть у найдальших куточках площі, та й український ієрарх намагався не відставати, то Ілія ІІ читав майже пошепки, фактично не підвищуючи голосу.

Звернувшись до віруючих українців, предстоятель РПЦ Кирил, як і завжди, закликав об’єднуватися «під керівництвом голови церкви». І побажав церкві більшої сили та влади, аби «нести добро». Натякнув патріарх і на наші реалії: мовляв, коли церква розколюється, це «ознака відсутності любові у вищого церковного керівництва».

Почало припікати сонце, і багато хто розкрив парасольки. Тим часом у натовпі роздавали «благословення» від Кирила: іконки із зображенням святого рівноапостольного князя Володимира, що хрестив Русь. Образки розійшлися миттєво, але, схоже, надрукували їх зі значним запасом, бо й по завершеннi літургії у «рознощиків благодаті» залишалося ще чимало «благословень».

А чи не найприємнішим подарунком для меломанів став чудовий спів українського та грузинського хорів, які почергово виконували молитви різними мовами.