Олімпіада під африканським соусом і фруктові «мексиканці»

            Цілий день на столичному стадіоні «Спартак» аж в очах рябіло від хвостів і лап, а у вухах дзвеніло від собачого гавкоту. Позмагатися на цей незвичний чемпіонат прибули «спортсмени» з Німеччини, Молдови, Угорщини та Росії, а також усіх регіонів України. Щоправда, змагання було не стільки спортивним, а більше нагадувало конкурс краси. Загалом на чемпіонаті Європи усіх порід собак, організованому Міжнародною організацією «Кінологія» під патронатом Комісії із захисту прав тварин при Раді Європи, було представлено близько тисячі собак.

            Представнику породи південно-африканський бурбуль навіть змагатися було нецікаво — песику просто не було рівних у буквальному розумінні. Собака цієї рідкісної породи поки що єдиний в Україні. За словами хазяйки бурбуля Ірини Любченко, порода була виведена в Південній Африці. В Європу потрапила завдяки англійцям, у Росію ж була завезена лише в 2000 році, а тепер є і в Україні. Ірина розповіла, що вперше побачила бурбуля в серіалі «Менти» і відразу ж «захворіла» мрією придбати такого собаку. У московському розпліднику ціною її просто шокували — 15 тисяч доларів за цуценя! Це було у 2001 році, коли в Росії бурбулів тільки почали розводити. Ірина ж не здавалася і регулярно телефонувала до Москви. Мрія здійснилася лише наприкінці 2003 року, коли ціни на представників рідкісної породи впали до 2 тисяч доларів: і тримісячна Фром Соус Африка Олімпіада (повне клубне ім'я собаки) нарешті приїхала з Іриною до Києва. Вдома вона стала просто Альмою — улюбленицею всієї родини.

            Пси цієї породи дуже приязні, спокійні, не злопам'ятні, прив'язуються до хазяїна. Бурбулі — чудові сторожі та охоронці. Легко піддаються дресурі, мають сильний імунітет до собачих хвороб. А ще, стверджує Ірина Любченко, ці собаки дуже кмітливі й хоробрі. Навіть якщо бурбуля зовсім не дресирувати, він завжди відчуває, коли хазяїну загрожує небезпека. Свого часу Альма, якій не було тоді ще й півроку, врятувала онука Ірини від лиха. Коли вся сім'я вечеряла на кухні, хлопчик, нудьгуючи, вирішив погратися в «морський бій»: напустивши у ванну води, став запускати паперовий «флот», Альма сиділа поруч і стежила за дитиною. А коли один з корабликів відплив занадто далеко від «берега», маля потягнулось за ним і тієї ж миті, послизнувшись на мокрому кахлі, шубовснуло в воду, з переляку не встигнувши навіть закричати. Цуценя прибігло на кухню і голосно заскавучало — всі подумали, що Альма проситься гуляти, та вона не вгавала, аж доки її не послухались і не пішли за нею до ванної. Дитину було врятовано...

            Не менше глядачів збиралося і біля крихітних чи-хуа-хуеньо. Вперше цих собак привіз iз Мексики до Європи знаменитий мандрівник Христофор Колумб. Його дуже зацікавили ці «безголосі» собаки, правда, тоді вони були значно більшими за розміром — 40 сантиметрів у холці. Порода не була виведена декоративно, вона природна. Єдине втручання людини — відбирали і потім парували найдрібніші екземпляри. Тепер ці собачки мають 14 сантиметрів y холці і важать yсього півкілограма. Коштує цуценя чи-хуа-хуеньо від 500 до 5000 доларів: чим мініатюрніший за розміром песик, тим він цінніший і дорожчий. На виставку троє крихітних «мексиканців» приїхали з Черкас разом із хазяйкою Іриною Мерзленко. За її словами, представники цієї породи дуже люблять гратися, тому якщо заводити чи-хуа-хуеньо, то обов'язково хоча б двох — один собачка дуже нудьгуватиме. І в родину, де є маленькі діти, купувати їх не варто — собаки дуже вразливі, особливо голова, бо череп майже відсутній і мозок захищений лише шкірою. Гавкають ці собачки украй рідко й знехотя, за характером грайливі, дружелюбні та боягузливі. Цікаво, що чи-хуа охочіше їдять ягоди та фрукти, аніж м'ясо, тому їх ще називають «фруктовими» собаками. За характером «мексиканці» дуже схожі на кішок, люблять ласку, сидіти на руках.