Дніпропетровськ, як не «пручався», прагнучи приєднати до себе розташовані в приміській зоні населені пункти, статус міста–мільйонника все ж втратив. І цей процес — зменшення кількості населення — триватиме й далі. «Вже через 2—3 роки у Дніпропетровську не залишиться вільних територій для поховання покійників, — б’є на сполох директор підприємства з надання ритуальних послуг «Скорбота» Станіслав Колесніков. — Адже нині з 49 наявних кладовищ тільки сiм є відкритими для поховань. Звісно, їх вистачить ненадовго. Бо в Дніпропетровську відходять щоденно в інший світ у середньому 50 осіб».
Саме Станіслав Колесніков уже протягом багатьох років намагається переконати владу, що іншого виходу з ситуації, як будівництво крематорію, немає. Зараз дніпропетровці, які бажають спалити тіла своїх рідних, роблять це у Харкові. За словами Колеснікова, їхня фірма щомісяця в середньому надає таку послугу десять разів.
Окрім Харкова, крематорії на теренах України нині діють ще в Києві та Одесі. Для порівняння: в Англії діє 356 крематоріїв, а в невеликій Чехії — 80... У Японії взагалі кремують практично всіх покійників. Сам Станіслав Колесніков безуспішно намагався розпочати будівництво крематорію в обласному центрі вже двічі. Причому у 2003 році вже було спроектовано будівлю крематорію, майже відведено землю. Під необхідними документами не вистачало підпису тільки одного чиновника. Однак саме він облюбував на місці крематорію територію для «своєї»... бензозаправки.
Другу спробу збудувати у Дніпропетровську крематорій, як спільне підприємство з київським крематорієм, «Скорбота» намагалася здійснити вже на власній ділянці. Завезли печі, необхідне обладнання, залишалося тільки підвести газ і виконати зовнішнє облицювання, однак знову не вистачило одного чиновницького підпису на оренду земельної ділянки. Тепер вже збудоване приміщення у «Скорботі» використовують під склад. Просто якесь зачароване коло виходить! Адже перша спроба будівництва крематорію у Дніпропетровську датується ще далеким 1982 роком. Тоді розмахнулися на об’єкт, подібний до того, що нині діє у Києві. Але з якихось причин розпочате будівництво, на яке, за словами Колеснікова, витратили десятки мільйонів доларів, до кінця не довели, а потім все, що можна, розікрали, і про крематорій забули на довгі роки.
Варто додати, що у Дніпропетровську, окрім «Скорботи», нині існує ще 109 структур, які надають ритуальні послуги. За кожною з них, як водиться, «хтось стоїть» впливовий. Отож неважко прикинути, скільки людей годуються на такому бізнесі. Чи не тому й гальмується питання введення в дію крематорію?
Незважаючи на найгарячішу пору року — і за температурою повітря, і за зайнятістю аграріїв — ціни на продукти не зменшуються. У чомусь винні погані погодні умови на початку посівної. >>
Дендропарк у селі Ходаки Коростеньського району Житомирської області з’явився в 1979 році на місці колишньої пустки. >>
У Черкасах оголошено про збір підписів під петицією до міської влади проти встановлення в обласному центрі стели «Я люблю Черкаси». >>
Найшвидше впоралися з локалізацією та ліквідацією пожежі рятувальники Херсонщини. Пожежникам удалося за лічені години загасити полум’я, що спалахнуло на території Первомайського лісництва ДП «Каховське лісове господарство». >>
Три дні поспіль на батьківщині Богдана Хмельницького тривав Всеукраїнський фестиваль нескореної Nації «Холодний Яр», на якому зібралися патріоти України від заходу до сходу. >>
Минулими вихiдними у Черкасах відбувся «Грінфест 2016». Це традиційний екологічний фестиваль, який проходить четвертий рік поспіль у міському парку «Сосновий бір» на дніпровських схилах. >>
