Є такий талант — виховати сина

Знайомтеся: Володимир Хадускін, має 17 років та великі перспективи у фрі–файті (це такий вид рукопашного бою). Живе у місті Іванків на Київщині й вільно володіє рідкісною баскською мовою. Цьогоріч Володя закінчив середню школу та готується вступити до вишу. Володя — напрочуд скромний юнак. Проте, поспілкувавшись iз ним деякий час, починаєш відчувати непоказну вневненість у собі та спокій. На порозі дорослого життя він без боязнi дивиться у своє майбутнє, тому що добре знає, чого прагне.

Фрі–файт: перемога Духа Воїна

Батьки Володі — Анатолій Володимирович та Олена Дмитрівна — визнають: велику роль у формуванні характеру Володі вiдіграв спорт. Усвідомлюючи, що становлення особистості хлопчика неможливе без його достатнього фізичного розвитку, батько ще у семирічному віці відвів Володю у школу єдиноборств «Берсерк». Тренер хлопчика Анатолій Приймаченко згадує, що бачив, як маленькому Володі було важко опановувати прийоми рукопашного бою. Проте юний вихованець виявив неабияку наполегливість i вже в перший рік занять виборов медаль на змаганнях iз нагоди Дня Іванкова.

Та перша перемога для юного спортсмена стала справжньою путівкою у великий спорт. За 10 років занять спортом Володя взяв участь у багатьох змаганнях, починаючи від районних, обласних, чемпіонатів України і аж до міжнародних. Виступаючи на різноманітних турнірах, Володя Хадускін став чемпіоном України з фрі–файту: 26 разів посiдав перші місця, 20 — другі й вiсiм разів — третi місця. Всього у спортивному доробку талановитого спортсмена 54 медалі, 9 кубків і 65 почесних грамот.

За словами тренера, величезну роль у спортивному зро­станні Володимира Хадускіна вiдіграв його батько: «Анатолій Володимирович часто їздить із сином на змагання, всіляко підтримує та заохочує його у занятті спортом. А це надзвичайно важливо. Щоб із хлопця виріс справжній чоловік, лицар, захисник, глава сім’ї та друг, батько повинен завжди бути вболівальником сина та захисником його успіхів». Анатолій Приймаченко бачить у Володі свою майбутню зміну: у юного спортсмена є неабиякий хист до навчання інших, тож за відсутності тренера залюбки проводить заняття з хлопцями з молодшої групи.

Подарунок Країни Басків

Володя Хадускін — один із небагатьох в Україні, хто вільно володіє рідкісною баскською мовою. Ще в сім років разом з іншими дітьми з Чорнобильської зони Володя потрапив до Іспанії, у Країну Басків. Там хлопчик провів у гостинній баскській сім’ї два літніх місяці й відтоді щоліта приїжджав до пенсіонерів з Аскоітії Ітьєр і Хоакіна на канікули. Якщо скласти усі літні місяці, що їх провів Володя Хадускін в Іспанії, то вийде понад два роки. За цей час хлопець опанував не тільки баскську мову, а й іспанську.

Щасливі дитячі канікули серед гостинних басків швидко промайнули. Минулого року Володя не поїхав до Іспанії, тому що йому виповнилося шістнадцять. Відтоді, зізнається, вперше відчув легкий смуток за тими чудесними днями безтурботного дитинства, які він проводив на чужині, що стала йому вже рідною. Він мріє, що колись обов’язково приїде на гостину до своїх «баскських батьків» Ітьєр та Хоакіна, привезе свою сім’ю, аби і його рідні змогли помилуватися чудовою природою та поспілкуватися з іспанськими друзями.

Батьківський секрет виховання

Батько юнака за фахом — юрист, тривалий час працював у міліції, зараз обіймає посаду начальника районного управління юстиції. Жодним чином не вплинувши на вибір сином майбутньої професії, він не приховує свого задоволення від того, що Володя вирішив стати юристом, не полишаючи спортивної кар’єри. Анатолій Хадускін вважає, що правильно виховати сина йому допомогли життєвий досвід і ціла бібліотека прочитаних на тему виховання дітей книжок. На його переконання, мати вчить сина жити у домі, а батько допомагає йому вийти у світ, тобто мати відповідає за емоційний зв’язок, а батько — за емоційну стійкість та незалежність.

Анатолій Володимирович упевнений, що в сина вже сформувався справжній чоловічий характер. Мати Володі Олена Дмитрівна додає, що в цьому — велика заслуга батька, саме він заклав міцні підвалини характеру сина, беручи активну участь у його вихованні. Анатолій Хадускін вважає, що суспільство в усі часи було більш вимогливе саме до чоловіків. На його думку, під час фізичного загартування та духовного становлення активна роль батька надзвичайно важлива. Чим старшим стає син, тим усе більше батько стає для нього зразком у поведінці та ставленні до сім’ї, оточуючих і до своїх обов’язків.

Ігор МИХАЙЛЕНКО