На проблеми дивимось згори!

У великому залі засідань уряду завершився ремонт. Щоправда, з усього різноманіття дизайнерських новацій, які можна було втілити у проекті ще радянської доби, зупинилися на новій ліпнині. Втім ще два приміщення для нарад урядовців закриті, а вже вони, як твердять злі язики, після ремонту постануть у всій своїй строгій, але неймовірній красі.

Микола Азаров запросив на нараду «губернаторів», де пояснив, що роботою себе і колег він традиційно задоволений. «Зростають промисловість, сільське господарство, будівництво. Уряд навіть зміг на 3,5 млрд. гривень скоротити дефіцит дер­жавного бюджету, — почав хвалитися своїми маленькими перемогами Микола Янович.

Навіть без окулярів, тобто неозброєним оком, наш Прем’єр бачить, як стрімко «пожвавилось будівництво житла, ремонт і будівництво лікарень, шкіл». «Ми почали вкладати гроші в інфраструктуру якісно кращого, комфортнішого життя, — Микола Азаров раптом заговорив гаслами і зробив офіційну заяву: Доручаю Міністерству фінансів, Міністерству соціальної політики розрахувати чергове підвищення зарплат в бюджетній сфері не з 1 жовтня, як ми планували, а з 1 вересня».

Але всю цю ідилію, яка існує в уявленні пана Азарова, напередодні, позавчора, ледь не зруйнували — там же, в уяві Прем’єра — медики невеличкого містечка Котельва, що на Полтавщині. Лікарі, як і належиться, подякували Прем’єру за їхнє щасливе сьогодні, за все те зростання економіки, яке вони відчувають своїм тілом, а наприкінці поставили провокаційне запитання — а чому, мовляв, педагоги заробляють більше? Микола Янович вигляду не подав — ну що візьмеш з простого народу, але в душі трохи образився. «І так кожен зі своєї позиції може щось дорікнути уряду», — трохи вилив він цієї образи на більш офіційних колег, які могли би підтримати Прем’єра у важку хвилину.

Проте перед тим, як із залу засідань просять вийти пресу і там уже починається предметна розмова, Микола Азаров вирішив трохи привідкрити таємницю і розповів, де саме в Україні є проблеми. Перша з них — це негативне торговельне сальдо. Те, що винна у проблемі нинішня підслідна Юлія Тимошенко, Микола Янович міг би вже й не говорити: цю тезу він повторює при кожному (!) своєму публічному виступі. Вчора ж глибину думки Прем’єр доповнив своїм розумінням, що треба щось робити! Тобто, якщо бути прагматичнішим, то вживати якихось заходів. Ось, наприклад, було б добре, розповідав Микола Азаров, якби у країні почали раптом заощаджувати енергію. Як роблять деякі ентузіасти... Тож Мінекономрозвитку отримало завдання, яке воно регулярно отримує від усіх без винятку прем’єрів — подати на затвердження програму імпортозаміщення та підтримки експорту. Тобто, конкретика буде. Можливо...

Друга проблема — «Нашій економіці і людям не вистачає банківських кредитів. Хоча банківська система насправді переповнена грошима». Куди щезають банківські гроші й чому збільшення головних показників діяльності фінустанов практично ніяк не відображається на кредитування реального сектору економіки, днем раніше розповів президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко. Кошти йдуть на купівлю облігацій внутрішньої державної позики. Іншими словами, банки кредитують державний борг.

Третя проблема, за визначенням Миколи Азарова — «Країні як повітря потрібна вільна підприємницька ініціатива». Створюють її славні фіскальні органи, які душать підприємництво, аби наповнювати «білу» та, ймовірно, «чорну» касу. А також можливості для придушення підприємництва, які таїть у собі розроблений командою Прем’єра Податковий кодекс. «Дайте їм свободу від чиновницького свавілля і некомпетентності — і вони самі збудують зовсім іншу країну», — цю фразу Микола Азаров, мабуть, взяв із своїх старих записників, коли він ще був в опозиції.

Четверта проблема влади — підтримка агросектору. Прем’єр опосередковано пояснив, чому він підтримує неринкові кроки в агросекторі, зокрема, контроль «своїх людей» над найприбутковішими секторами АПК — наприклад, зернотрейдерством. Державну підтримку аграріїв Кабмін збільшив удвічі — при цьому, що залишається стара корупційна система, коли ці гроші не доходять до селянина. «На їх шляху до виробника знову стоїть неповоротка чиновницька рать», — зізнався Азаров. Щоправда, щодо неповороткої він трохи помилився: мільярди у рай– та облцентрах розкрадають дуже хутко. І кажуть, що не забувають про «відкати» нагору.