Норвегія, а разом із нею й увесь світ, сумує за жертвами терактів, скоєних минулої п’ятниці правим екстремістом Андерсом Берінгом Брейвіком. Позавчора увечері по всій країні та в сусідніх Швеції і Данії відбулися демонстрації й жалобні марші зі смолоскипами, у яких взяли участь більше 150 тисяч осіб. Оговтавшись від першого шоку й хаосу, норвезька поліція повідомила уточнені дані про кількість жертв: від вибуху в Осло загинули восьмеро, а не семеро людей, як повідомлялося раніше, а кількість загиблих на острові Утойа, де вбивця розстріляв учасників молодіжного табору Норвезької трудової партії, зменшилася з 86 до 68 осіб. Ще близько ста людей отримали поранення. Брейвік планував убити й Гру Харлем Брунтланн — екс–прем’єр–міністра Норвегії, першу жінку на цьому посту, яку називають «матір’ю нації». Але забарився з бомбою в Осло: Брунтланн встигла виступити перед учасниками табору на Утойі й поїхати звідти раніше, ніж прибув «месник».
На першому судовому засіданні, яке, всупереч вимозі підсудного, відбулося в закритому режимі (також суд не дозволив Брейвіку прийти на процес у розробленій ним самим військовій формі), 32–річний екстреміст заявив, що є членом організації з іще двома осередками. Проте поліція наразі не виявила зв’язків його з будь–якими організаціями, тому й надалі вважає Брейвіка «самотнім вовком». Сам він, повністю взявши на себе відповідальність за здійснення нападів, не визнає себе терористом. На суді Андерс наголосив, що «лише прагнув покарати правлячу в Норвегії Партію праці за те, що вона допустила масову імміграцію». По завершенні засідання суддя Кім Хегер повідомив журналістам, що Брейвік поводився впевнено та незворушно. І заявляв, що прагнув врятувати Європу від «марксистської та мусульманської колонізації».
За словами прокурора Крістіана Хатло, обвинувачений готовий провести решту життя за ґратами. Хоча, нагадаємо, за норвезькими законами убивці понад 70 людей загрожує щонайбільше 21 рік ув’язнення. Втім цей термін таки може «розтягтися» до 30 років (найвища міра покарання, передбачена кримінальним кодексом Норвегії), якщо Брейвіку висунуть ще й звинувачення у злочинах проти людяності та доведуть їх на суді. Наразі ж його звинувачують за статтею 102 КК «Широкомасштабний або систематичний напад на цивільне населення». Поки що його на вісім тижнів відправили у в’язницю (більше схожу на непоганий готель) без права спілкування чи листування з будь–ким, окрім адвокатів.
А тим часом у пресі спливають нові подробиці щодо вбивці. Британський телеканал «Скай ньюз» повідомив, що норвезькі спецслужби ще в березні внесли прізвище Брейвіка до списку небезпечних осіб, які мають бути під їхнім постійним наглядом. Це було зроблено після того, як він придбав через інтернет низку хімічних матеріалів та речовин, придатних для виготовлення вибухівки, у магазині польського міста Вроцлав.
ІНТЕРНЕТРІ
Як і слід було очікувати, у Брейвіка негайно з’явилися шанувальники. Чимало користувачів інтернету у своїх блогах висловлюють підтримку його. У російській соціальній мережі «Вконтактє», скажімо, зареєстровано вже сім груп, які захоплюються діями норвезького екстреміста. Адміністрація мережі повідомила, що наразі заблоковано лише одну з них, у заявах якої містилися «явні заклики повторити його дії» в Росії. «Ті групи, які створюють просто для обговорення його вчинку та публікації новин, ми не усуваємо і не блокуємо», — запевнив Бі–Бі–Сі керівник прес–служби «Вконтактє» Владислав Циплухін.
Утім багато відвідувачів сторінок незаблокованих груп у своїх коментарях висловлюються на підтримку вчинку Брейвіка і називають його «героєм білої раси» та «героєм нашого часу». У своєму розміщеному в інтернеті маніфесті Брейвік, серед іншого, заявив про необхідність створення в Норвегії молодіжного патріотичного руху за аналогією з пропутінськими «Нашими» в Росії. «Нашисти» вже публічно відхрестилися від такого шанувальника.