Курбас в обличчі Києва

Знак пошани першому народному артисту України скоро з’явиться на фасаді Національного центру театрального мистецтва імені Леся Курбаса. Наприкінці минулого тижня комісія Київради з питань культури та туризму ухвалила рішення встановити на ньому бронзову пам’ятну дошку. «Такі події культурного життя мають надзвичайно серйозне значення. Хотілося, щоб Київ знову мав обличчя, наближене до власної історії. В умовах, коли ми вже знаємо і можемо вільно вшановувати своїх митців, кроки назустріч цьому вважаю дуже правильними. Такі фундатори нової української культури, як Лесь Курбас, заслуговують на увагу. Пам’ятних дощок і постаментів повинно бути якомога більше», — зазначив у коментарі «УМ» голова комісії з питань культури і туризму Київради Олександр Бригинець.

Нагадаємо, пам’ятну дошку Центру Леся Курбаса подарували ще 27 березня — до Дня театру. Ініціаторами її виготовлення був «губернатор» Дніпропетровської області та Дніпропетровське міжобласне відділення Спілки театральних діячів. «Дошка вже давно у нашому центрі. Ми лише чекали на рішення Київради та оформлення усіх необхідних дозволів. Виготовлена вона з бронзи, відлита на заводі «Південмаш», на ній зображено портрет Леся Курбаса та роки його життя. Ми дуже вдячні за такий актуальний подарунок і з нетерпінням чекаємо дня, коли матимемо змогу її повісити», — каже «УМ» головний бухгалтер Національного центру театрального мистецтва імені Леся Курбаса Надія Губенкова.

Проте з безпосереднім встановленням дошки ще треба зачекати. Хоч дозволи й підписано, адміністративна процедура триває досі. За словами Олександра Бригинця, точно не відомо, скільки ще потрібно часу на завершення всіх організаційних нюансів: «Можна було б спочатку повісити дошку, а потім закінчити оформлення рішень, проте, на мою думку, самовільне встановлення дошки рівноцінне самовільному зняттю. Думаю, що завершення процесу пройде безконфліктно і фасад Центру невдовзі пишатиметься новим меморіальним знаком».

ДОВІДКА «УМ»

Лесь Курбас — український режисер, актор, теоретик театру, драматург, публіцист, перекладач, народний артист УРСР. Актор був засновником новітнього філософського театру «Березіль». У його рамках до останніх років життя вів боротьбу з поширеними у той час тенденціями спрощенства, вульгаризації мистецтва. 1937 року його розстріляли в урочищі Сандармох, а в 1957 році посмертно реабілітували.