Вiн так розказував багато
Та все детально — що i як
(хоч косо–криво, та без мату),
І скрiзь повторював пихато:
«Донєцк нє гоніт порожняк».
Злетiли цiни понад хмари,
І наш добробут мов закляк.
А вiн все гонить тари–бари,
Пiд феєрверки i фанфари
Гримить донецький порожняк.
В усi краї i регiони
Послав гарант своїх друзяк.
Вiд автобаз i териконiв
Через закони й заборони
Повзе донецький порожняк.
Коли говорить — в’януть вуха,
(коли читає — ще так–сяк).
Його не можна довго слухать,
Бо вiн напружено i глухо
Жене донецький порожняк.
Обiцянкам нема кордонiв,
І повен пишностi важняк!
Неначе цезар у коронi.
А як придивишся — на тронi
Сидить донецький порожняк.
Василь ЗАКУТЬКО,
викладач–пенсiонер
Запорiжжя