Справедливість по–європейськи — значить, не для всіх?

21.07.2011
Справедливість по–європейськи — значить, не для всіх?

Під час штурму радянськими військами телевежі у Вільнюсі 13 січня 1991 року загинуло 14 людей.

Спікер Сейму Литви Ірена Дегутієне звернулася до Європарламенту та парламенту Австрії з проханням вивчити обставини звільнення з–під варти у Відні колишнього радянського офіцера КДБ, на арешт якого Вільнюс видав європейський ордер. Йдеться про Михайла Головатова, який 20 років тому був командиром спецпідрозділу «Альфа», що влаштував криваву бійню при штурмі телевежі у Вільнюсі. У зв’язку з таким незрозумілим кроком австрійської влади литовці влаштували акцію протесту перед посольством Австрії у Вільнюсі. Литва хоче отримати відповідь на просте запитання: чи всі країни–члени ЄС є рівноправними і чи у всіх із них зобов’язуючими є загальноєвропейські закони?

Головатова заарештували 14 липня в Австрії за виданим 18 жовтня минулого року генпрокуратурою Литви європейським ордером. Проте менше ніж через 24 години його звільнили, і вже наступного дня полковник повернувся додому до Москви. Хоча в литовському ордері чітко вказано, що цей офіцер КДБ командував спецпідрозділом, від куль та під гусеницями танків якого під час штурму Вільнюського телецентру 13 січня 1991 року загинуло 14 осіб, а понад 600 отримали поранення. Тієї ночі тисячі неозброєних людей зібралися біля стратегічних об’єктів литовської столиці — Сейму, будинку Литовського радіо та телебачення і телевежі, — щоб не допустити їх окупації радянськими військами. Трагічні події того дня стали вирішальним моментом у боротьбі за незалежність Литви.

На цинічний вчинок Австрії відреагували й інші країни Балтії. Разом із міністром закордонних справ Литви Аудроніусом Ажубалісом під спільним листом до Єврокомісії підписалися його колеги з Латвії та Естонії. У зверненні до Брюсселя вони наголошують, що звільнення колишнього офіцера КДБ негативно вплине на співпрацю між державами–членами ЄС, зокрема в галузі кримінальних справ, та порушує принцип європейської солідарності. І якщо вже так чинять на території Євросоюзу, то як можна сподіватися на те, що буде покарано й інших підозрюваних у причетності до побоїща у Вільнюсі? Звинувачуваних загалом 23, з них 21, у тому числі Головатов, — громадяни Росії, а двоє — Білорусі.

Проте Європейський Союз не збирається розкаюватися у своїй помилці. Єврокомісар із питань юстиції, основних прав та громадянства Вівіан Редінг уже заявила, що рішення Австрії не вступає у протиріччя з законодавством, що регулює порядок екстрадиції громадян між країнами ЄС.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>