На цих конях Путін не покатається

19.07.2011
На цих конях Путін не покатається

Малюнок Володимира СОЛОНЬКА.

У зв’язку з масштабною та надзвичайно гострою критикою рішення присудити почесну німецьку політичну премію «Квадрига» главі російського уряду Володимиру Путіну опiкунська рада премії відмовилася від нагородження всіх чотирьох лауреатів премії за 2011 рік, повідомляє «Німецька хвиля». Опiкунська рада «Квадриги» була вражена потужним шквалом критики з боку німецьких ЗМІ та політиків за вирізнення Путіна, зазначає «Франс пресс». На знак протесту нагородження Путіна «Квадригою» зі складу опікунської ради вийшло четверо її членів: співголова Партії «зелених» Джем Оздемір, засновниця берлінського фонду Барбара–Марія Монхайм, історик Едгар Вольфрум та засновник «Вікіпедії»» Джиммі Уейлс. Ще кiлька членів ради дистанціювалися від прийнятого рішення.

Із жорсткою критикою рішення журі виступило багато провідних політиків, правозахисників, журналістів та лауреатів премії минулих років, які чітко заявили, що не бажають стояти в одній шерензі з Путіним. Екс–президент Чехії Вацлав Гавел, лауреат «Квадриги» за 2009 рік, заявив, що відмовиться від премії, якщо її отримає Путін. Невинно потерпілими в цій скандальній історії виявилися троє інших лауреатів, які не отримають її «через Путіна»: глава МЗС Мексики Патрісія Еспіноса Кантельяно, німецька викладачка та письменниця турецького походження Бетюль Дурмаз i прем’єр–міністр Палестинської Автономії Салям Файяд.

Німецький загал сприйняв вирізнення Путіна дискредитацією престижної премії. Політики не шкодували епітетів, називаючи це «цинізмом» і «плювком в обличчя минулорічним лауреатам». Уповноважений уряду ФРН iз прав людини Маркус Ленінг назвав таке рішення «цинічним вчинком». Він зазначив, що Путін на посаді президента Росії займався «руйнуванням демократії», «обмеженням свобод» і «віддав Росію на відкуп корупції». Євродепутат від «зелених» Вернер Шульц назвав це «знущанням з європейських цінностей», «політичним промахом» і «плювком в обличчя лауреатів минулих років», цитує його висловлювання «Німецька хвиля». Також голова робочої групи з прав людини від фракції ХДС/ХСС Еріка Штайнбах зауважила, що престиж цієї премії буде врятовано, якщо рішення про нагородження Путіна скасують. Обурення висловлювали також російські правозахисники, які вважають, що нагорода зіграє на руку Путіну на майбутніх президентських виборах.

Авторитетне німецьке видання «Франкфуртер альгемайне цайтунг» називає присвоєння премії Путіну «абсурдним». «Якщо ця премія коли–небудь мала хоч якусь вагу, то тепер вона вже точно нічого не варта», — пише FAZ. Німецькі ЗМІ нагадували у своїй критиці, що в оприлюдненому у травні цього року організацією «Репортери без кордонів» списку 28 найбільших у світі ворогів свободи преси значиться прізвище Володимира Путіна. Столична газета «Берлінер цайтунг» досить поетично описує рішення скасувати цьогорічну церемонію взагалі, зазначаючи, що Володимир Путін уже не відчує себе вершником колісниці на Бранденбурзькій брамі — саме цю скульптурну композицію називають «Квадрига». Видання «Тагесшпіль ам зоннтаг» зазначає, що, відмовившись від вручення премії, оргкомітет організації Wekrstadt Deutschland, що вручає «Квадригу», все ж зберіг обличчя та престиж премії, який міг би похитнутися.

 

ДОВІДКА «УМ»

Найпрестижнішою німецькою нагородою в галузі політики вважають премію імені Карла Великого. До трійки найавторитетніших міжнародних нагород Німеччини також відносять Міжнародну нюрнберзьку премію у галузі прав людини та «Квадригу». Засновником премії «Квадрига» є не якась офіційно зареєстрована інституція, а організація під назвою Werkstatt Deutschland («Майстерна Німеччина»), до складу правління якої входять лише 35 осіб: відомі представники політичних партій, головні редактори чи керівники ЗМІ і представники бізнесу. Організацію було засновано 1993 року її головним ідеологом та теперішнім керівником — журналісткою Марі–Луїзе Вайнбергер. Премію «Квадрига» вручають iз 2003 року. Вона оформлена у вигляді статуетки чотирьох коней в одній упряжці — мініатюрної копії скульптурного зображення на вершині Бранденбурзьких воріт у Берліні. Щороку визначають чотирьох лауреатiв, які зробили вагомий внесок у справу взаєморозуміння країн і народів, i «володіють духом першопроходців і устремлінням до суспільного блага». Щорічна церемонія вручення премій відбувається у День німецької єдності третього жовтня в Берліні за участі відомих особистостей і широко висвітлюється у ЗМІ. Грошовий додаток до премії у розмірі 100 тис. євро ділять між лауреатами у рівних частинах. До цього часу не було жодних нарікань iз приводу вибору лауреатів, оскільки всі вони були заслуженими та відомими особистостями. Серед попередніх лауреатів премії є екс–канцлери Німеччини Гельмут Коль та Герхард Шредер, екс–президенти СРСР — Михайло Горбачов, Чехії — Вацлав Гавел, України — Віктор Ющенко, чиннi президенти Афганістану — Хамід Карзай та Сербії — Борис Тадич, глава Єврокомісії — Жозе Мануель Баррозу та інші політики.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>