Олександр Шапіро: У нас є всі шанси на гран–прі

Олександр Шапіро: У нас є всі шанси на гран–прі

— Який месидж ти вкладав у цей фільм? На якому матеріалі він базується?

— Усе почалося зі сценарію: він мене зацікавив своєю складністю, але продюсери, московська компанія 2Plan2, не знали, як до нього підійти. Я переробив сценарій і почав знімати фільм. Він пішов швидко, на одному диханні: я його зняв у 2006 році, але довелося весь час щось переробляти: частково через побажання продюсерів, частково — через мої.

Симптоми на початку

Симптоми на початку

Тут можна поштовхатися в черзі в кінозал із Валерієм Тодоровським, поступитися дорогою чарівній Аді Роговцевій, яка минулої суботи відсвяткувала день народження, та пояснити працівникам кінотеатру, що ця симпатична брюнетка, яку вони не хотіли пропустити до зали, — член журі, португальська актриса Марія де Медейруш, а потім принагідно взяти у неї автограф у пам’ять про фільм «Генрі та Джун», де вона зіграла суперницю героїні Уми Турман (це було за чотири роки до її епізоду в культовому «Кримінальному чтиві»).

Незважаючи на претензії Одеського кінофестивалю бути «українським Канном» i ледь, але все ж відчутними тенденціями, законсервуватися в певний формат, він своєю відкритістю й легкою, як морський бриз, безшабашністю більше нагадує Венеційську мостру. І хай ще ОМКФ треба рости в плані кількості зірок на метр квадратний, головне, щоб він не втратив найважливішої для кінофестивалю риси — відчуття у глядача завмирання душі перед черговим кінопоказом.

Всі статті рубрики