Смерть на освітній барикаді

Ліквідація загальноосвітніх навчальних зак­ладів, яка проводиться на Донеччині в рамках так званої оптимізації навчальних закладів, спричинила першу смерть. 11 липня від обширного інфаркту (за день до цього перенесла мікроінсульт) померла учителька музики сумнозвісної ЗОШ № 111, що у Петровському районі Донецька, 62–річна Любов Іллiвна Синагіна.

Співробітники школи одностайно пов’язують смерть колеги з її активною громадянською позицією. Як тільки виникла справа про ліквідацію навчального закладу, Любов Іллiвна стала на захист рідної школи, у якій пропрацювала близько 40 років.

На думку колег покійної, причиною смерті учительки стали величезні нервові навантаження та стресові ситуації, пов’язані з ліквідацією школи. «Вона перегоріла в боротьбі за школу. Із самого початку, з січня, брала участь в акціях протесту, разом із батьками приходила під стіни міської ради, відстоювала право учнів на доступну освіту, а вчителів — на нормальні умови праці й, власне, свободу вибору. Це не могло не позначитися на її здоров’ї», — розповіла «УМ» колега покійної, учителька ЗОШ № 111 Лариса Конох.

А ще освітян та, власне, й всю громадськість регіону обурило ставлення профспілки до людини, яка 40 років пропрацювала на освітянській ниві. «Немає слів, щоб висловити свої почуття. Ображає, принижує й обурює той факт, що людині, яка 40 років пропрацювала у школі, на похорон виділи всього 300 гривень. Ось такий результат знущання донецької влади над педагогічним, батьківським і учнівським колективом школи і така оцінка українського вчителя», — обурюється діями місцевої влади заступник Донецької обласної організації «Просвіта» Марія Олійник.

Колеги Любові Синагіної налаштовані й надалі відстоювати свій навчальний заклад: «Ми пройдемо всі суди і разом із батьками учнів доведемо необхідність існування першої в Донецьку україномовної школи № 111. Гадаємо, що всі разом відстоїмо школу».