Що далi? Запитання виникло на тлi двох поглядiв на реформи. Оптимiсти кажуть, що реформи очевиднi, але вони безсистемнi й тому з невiдомим наслiдком. Песимiсти кажуть, що взагалi спостерiгається iмiтацiя реформ. Вiдповiдь першим: «Чому ви лише критикуєте, а не допомагаєте?..» Тобто, не спитавши броду, зайшли у глибоку воду i тепер волають: «Допоможiть!». Вiдповiдь другим узагалi на рiвнi дошкiльнят: «А у вас хiба було краще? А вам хто заважав робити краще?..» Скажемо прямо — не було краще, але це ж не означає, що варто наступати на щербатi граблi. А заважає кожному професiоналу щось властиве йому: танцюристу — одне, полiтику, очевидно, — iнше... А головна причина одна i та сама: команди змiнюють одна одну, не маючи комплексної програми розбудови країни. Популiзм, iмiтацiя замiнює дiю i викликає взаємне невдоволення. Команда Партiї регiонiв тимчасово припинила хаос затягуванням гайок усерединi команди i в країнi у цiлому. Але вiдомо, що надмiрна затяжка зриває рiзьбу...
Я в державних справах дуже маленький українець; як конструктор добре знаю, що будь–яка справа починається з проекту. Чи то лiтературний твiр, чи кухонний комбайн, чи лiтак, чи держава — автор має бачити кiнцевий результат. На першому етапi — проектному завданнi — вирiшуються основнi параметри: дизайну, функцiональностi, ергономiки, ремонтопридатностi, сервiсу, утилiзацiї тощо... І обов’язково вибирається прототип. Помилка у виборi прототипу тягне за собою перевитрати часу, коштiв iз невiдомим результатом.
Прикладом невдалого вибору прототипу є пенсiйна реформа: он дивiться, мовляв, у Францiї, пенсiйний вiк сягнув 62 рокiв, а в Іспанiї — 67, а ми що, гiршi?.. Не гiршi, але iншi... Європа розбудована, в Європi немає браку робочих мiсць, є брак дешевої робочої сили... У нас усе навпаки... Українську економiку треба розбудовувати майже з нуля. І прототип шукати десь не треба. Це аграрно–промисловий комплекс початку XX столiття з оптимальним спiввiдношенням великого i малого бiзнесу, з оптимальним спiввiдношенням малих, середнiх i великих фермерських господарств, з розвиненою кооперацiєю тощо. Проект вимагає планування землеробства з урахуванням природних умов, розбудови переробних, машинобудiвних, сервiсних пiдприємств, iнфраструктури, транспортної мережi тощо. Проект поглине весь трудовий, нинi безробiтний, людський ресурс; це вiдродження села з багатодiтними дворищами... Затребуваними стануть спецiалiсти з автоматизацiї, комп’ютеризацiї, планування, реалiзацiї... Зростуть зарплати i, вiдповiдно, вiдрахування до пенсiйного фонду, i пiдвищення пенсiйного вiку виявиться принаймнi передчасним.
Невимушено та логiчно вирiшується адмiнiстративно–територiальна проблема, адже буде ясно, який управлiнський персонал потрiбен для реалiзацiї проекту реформ на тiй чи iншiй територiї. Проект затребуваний свiтовим спiвтовариством, що стоїть на порозi продовольчої кризи... Але... Проект суголосний iз демократичним суспiльством, iз виразно українським обличчям, що не узгоджується з нинiшнiм тоталiтарним, виразно проросiйським, обличчям нинiшньої державної адмiнiстрацiї.
Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>
На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>
Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>
Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>
Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>
