Тому що заангажована

Києво–Могилянська академія намагається з’ясувати, чому Міністерство освіти суттєво урізало їй обсяги з держзамовлення. «Перспектив оскарження немає, бо вступна кампанія триває дуже короткий час. І за цей час не може бути якогось такого судового рішення, — сказав у інтерв’ю «Німецькій хвилі» президент НаУКМА Сергій Квіт. — Але ми вивчатимемо це питання. Якщо логіка розподілу держзамовлення буде для нас непрозорою або з ознаками корупційної діяльності, тоді це так не залишимо». Очільник академії намагався зустрітися з міністром освіти Дмитром Табачником або його заступником для з’ясування причин різкого зменшення держзамовлення. Проте безрезультатно. Все, на що сподобилося Міністерство освіти, — це пояснити свою позицію на офіційному сайті. «Враховуючи певну заангажованість діяльності, Національний університет «Києво–Могилянська академія» — єдиний в Україні ВНЗ, який майже не здійснює й не здійснював підготовку фахівців за освітньо–кваліфікаційним рівнем спеціаліста... Такої практики у вищих навчальних закладах України не існує». Що мало на увазі міністерство під «заангажованістю»? Може, те, що в «Могилянці» ніколи не були в захваті від багатьох кроків МОН та його очільника Дмитра Табачника і не боялися відкрито про це заявляти?

Міністерство також повідомляє, що на магістрів у Києво–Могилянській академії на чотири спеціальності обсяг прийому збережено, а на сім спеціальностей навіть збільшено. Щодо магістрів–журналістів, які взагалі залишилися «за бортом», то, пояснює МОН, їх підготовку в Києві зосереджено в Інституті журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, оскільки «Могилянка» не готує бакалаврів. Тобто тих, хто вступав на журналістику до НаУКМА, міністерство просто «кинуло», пропонуючи їм донавчатися платно. У самій же академії зараз шукають спонсорів, які б могли забезпечити окремих студентів–журналістів стипендіями.

«Так, наша школа журналістики не готує бакалаврів, тому що ми саме таку ліцензію отримували — без бакалаврату. І це було принципово, бо так прийнято у світі, — каже «УМ» Сергій Квіт. — І цей наш експеримент є надзвичайно успішним. Тому що 100 відсотків наших випускників залишаються в журналістиці. У нас найкраще обладнання в Україні, ми співпрацюємо з британцями, американцями, німцями, іспанцями і готуємо фахівців iз високою кваліфікацією. І якщо міністерство відмовляється від дер­жз­амовлення на найкращу в Україні програму, значить, державі не потрібна хороша підготовка журналістів! Я не бачу в цих міністерських урізаннях жодної логіки. Було скорочено бакалаврську підготовку філософів і юристів на 50%, економістів — на понад 40%, програмістів — на 20%». Сергій Квіт додає, що на деякі програми держзамовлення справді збільшили, наприклад, на 20% на магістерську програму з історії. Але ніхто не пояснив, чому раптом істориків країні потрібно більше, ніж програмістів, які нині дуже затребувані на ринку праці! Як ніхто не пояснив і того, чому суттєво врізали держзамовлення саме вишу, який, між іншим, стабільно входить до п’ятірки найрейтинговіших ВНЗ країни.