Дефіцит - 18,5% ВВП: Рада ухвалила держбюджет-2026
Законопроєкт "Про державний бюджет на 2026 рік" в цілому 3 грудня ухвалила Верховна Рада України. >>
Іноземні купюри перестають бути «кредитною одиницею». (Фото з сайту aif.md.)
В Україні остаточно «померли» валютні кредити для населення. За відповідний законопроект Верховна Рада напрочуд дружно проголосувала наприкінці минулого тижня, у свій останній робочий день перед канікулами. Відтепер усі позички на споживчі потреби банк і клієнт на території України оформлятимуть лише у національній валюті. Така практика, втім, давно й успішно діє у всьому більш–менш цивілізованому світі, де доларизація економіки не сягнула українських масштабів. Тож експерти назагал підтримують ініціативу НБУ, нарешті оформлену як рішення влади.
«Ситуація на світових ринках, звідки до нас криза прийшла, так само залишається нестабільною, і мудре завдання політики, як економічної так і валютної, полягає в тому, щоби мінімізувати ці ризики», — каже президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко. Іншими словами, через те, що велика частка всіх кредитів до кризи була видана у валюті, внаслідок девальвації гривні у банків різко погіршилася якість кредитного портфеля. Банки стали слабшими, не змогли повноцінно кредитувати економіку — і цей фактор став ще одним чинником економічної кризи. «Неофіційно сьогодні банки мають до 50% «поганих» кредитів», — каже Сугоняко і додає, що таким чином бюджет України недоотримав 28 млрд. гривень: резерви банків формувалися за рахунок собівартості. Всього ж, за підрахунками президента АУБ, борг валютних позичальників становить сьогодні 180 млрд. гривень. З них 95 — це борг юридичних осіб і 85 — борг населення.
«Новий закон не є надто радикальним, — каже «УМ» президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. — Адже де–факто валютні кредити населенню банки не видають iз початку економічної кризи. Втім нові правила кредитування дозволять банкірам, з одного боку, ефективніше працювати з недобросовісними позичальниками, а з другого — зроблять цивілізованішим кредитний ринок, зокрема ринок іпотеки».
Законодавство відтепер суворіше регламентує фінустанови, щоб банкіри не спокушали довірливого позичальника своїми «0%», а писали у договорі справжню вартість позичених грошей і дозволяли погашати позики достроково. Від клієнтів держава також вимагає бути чесними з фінустановою: махінації з документами вважатимуться вже не дитячими пустощами, а злочинами.
Новий закон розповсюджуватиметься, нагадаємо, лише на фізичних осіб: суб’єкти ж підприємництва і надалі зможуть брати у борг долари і євро. Щоправда, «лазівкою у законі» ця норма не стане — кредитуватися у валюті дозволено переважно тим підприємствам, які отримують валютну виручку. Тобто експортерам та імпортерам.
Законопроєкт "Про державний бюджет на 2026 рік" в цілому 3 грудня ухвалила Верховна Рада України. >>
Україна та МВФ попередньо узгодили програму на 4 роки на суму понад 8 млрд доларів і так звані «структурні маяки» її виконання. >>
Далеко не всякий турист наважиться дійти до середини каплинцівського мосту. >>
Ребрендинг по-російськи? Після повномасштабного вторгнення рф на вітчизняному ринку чаю з’явився "новий" гравець – компанія "Трипільське Сонце", чиї чайні бренди ("Трипільське сонце", Sherlock Secrets, Tea Moments) швидко набули популярності серед покупців. >>
АТ “Укрпошта”випустила нову марку “Хліб ціною життя”, присвячену українським аграріям, які працюють навіть попри російські обстріли. >>
У Казахстані на космодромі Байконур сталася аварія після запуску корабля "Союз МС-28". >>